Сторінка:Житє і слово, вісник літератури, історіі і фольклору. Видає Ольга Франко. Том V (1896).pdf/10

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Воловоє — Ökörmező, Лисичово — Rókamező, Новоселиця — Felső-Neresznicze, Студеное — Hideg patak, Крива — Tisza-Kirva, Тарново — Kökényes і т. д., і т. д. Кільканадцять назв місцевостей позістало й досі руськими; Мадярів се кололо, і з нагоди вистави, щоби увіковічити ювілей тисячоліття, а заразом показати Европі, що русинів зовсім нема в Угорщині, порішили і ті останні назви поперемінювати на мадярські. Так, отже, відвічні села руські стануть тепер, бодай на око, чисто мадярськими і від 1896 р. будуть називатись: Русково — Karpat-oroszi, Руська Поляна — Havasmező, Русь-крива — Sebespatak, Косова Поляна — Kaszómező, Нерсениця — Királyvölgye, Куштино — Réfalu, Задня — Zarfalu, Майданка — Hamvas і т. д.

Ми не антісеміти і далекі від того, щоб ворогувати проти кого небудь задля єго раси, релігіі або народности. Та про те годі заперечити, що історичні і соціальні обставини нашого краю витворили доволі велику і вельми шкідливу верству жидів-паразітів і безсовісних експлуататорів мужицькоі праці. Особливо треба се сказати про більшість тіх жидів, що живуть по селах як шинкарі, лихварі, дрібні торговці та перекупці. Можемо сказати без помилки, що де в селі більше таких жидів, там низше стоіть просвіта, народ біднійший, темнійший і більше здеморалізований. Отож ми мусимо ствердити, що ніде на цілім просторі заселенім украінсько-руським народом процент жидів по селах не є такий високий, як власне на Угорській Руси. Коли в Россіі житє по селах жидам зовсім заборонене а в Галичині по селах живе йіх ледво по 2 — 10%, то в угорських селах йіх маємо по 20 — 70%. Не диво, що помимо голошеноі на весь світ дбалости мадярського уряду про народню просвіту між Угорськими Русинами є ледви 30% письменних.

Та не досить того, що угро-руські селяне своєю працею годують і збогачують таку величезну силу паразітів. Після найновійшого закона мадярського про рецепцію жидів спадуть на Русинів нові тягарі — видатки на користь жидів. Тепер бо, коли в селі є 200 жидів і вони захочуть заложити собі школу, божницю і т. д., то після того закона Русини будуть мусіли конкурувати на будову і удержанє тих божниць так само, як на своі церкви.

А тимчасом Русини не сміють собі заложити читальні, каси позичковоі, ссипу збіжя, не можуть лучити ся в спілки, бо жиди попирані Мадярами не допускають до того.

Ми не хочемо говорити про економічний стан, до якого довела Угорських Русинів така господарка урядова сполучена зі здирствами податковими з екзекуціями нечуваними в ніякій цівілізованій державі. Ми зазначимо тілько, що з цілоі украінсько-руськоі терріторіі власне Угорські Русини найперші почали емігрувати за море, що процентово і абсолютно вони доси достарчили найбільшого числа емігрантів і що на нових осідках, особливо в Сполучених Державах північноі Америки власне вони показують ся найменше цівілізованими, а причіплене до них Американцями прозвище „Hungarian“ здавна стало ся сінонімом грубости, нехарности, зледащілости і рабськоі принижености, до яких у Америці не доходили ані невольники Негри, ані дикі Індіяне.

Русини не мають ані одного свого посла в соймі, хоть на 500.000 жителів повинні мати і хоть по впровадженню констітуціі в Угорщині