Сторінка:Житє і слово, вісник літератури, історіі і фольклору. Видає Ольга Франко. Том V (1896).pdf/12

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Ми не маємо нічого против того, щоби наші угроруські брати були добрими угорськими патріотами. Своім осідком, економічними і культурними інтересами вони тісно звязані з Угорщиною і ми розуміємо добре, що ми не в силі розірвати той звязок, бо він природний, випливає з географічного йіх положеня. Та про те ми думаємо, що вони мають право бути свідомими Русинами, бути живою і діяльною частиною тоі націі, до котроі належать своім походженєм, своєю історичною і духовою традицією. Та свобода, котрою Угорщина нині величає ся перед світом, не повинна бути путами, що сковують уста і душу півміліоновоі маси, бо тоді вона перестає бути свободою, а робить ся карикатурою свободи, дволичним фарисейством. І коли ми нині, спонукані безвихідним, страшним і приниженим положенєм наших угорських братів перед лицем цівілізованоі Европи підносимо торжественний протест против брутальному винародовлюваню, економічному руйнованю, духовому отемнюваню і моральному упідлюваню Угро-руського народа, не меншому, коли не більшому, як те, якого дізнають інші немадярські народности Угорщини, Словаки, Румуни, Серби, Хорвати і Німці — то ми переконані, що протестуємо не против свободи, не против гуманности, не против поступу, а против безвстидному і безсовісному надуживаню тих високих слів для брудних, навіть не національних, а вузько кастових цілей. Ми певні, що не тілько в Европі, але й серед чесних і доступних для справедливости Мадяр протест наш найде відгомін, а свого боку запевнюємо, що не перестанемо бороти ся з теперішніми порядками в Угорщині, негідними краю европейського, не перестанемо всякими легальними способами розбуджувати серед наших угроруських братів руського народнього почутя, віруючи твердо в те, що панованє брутального насиля і цінізму ніколи не може бути тривке.

Львів дня 15. іюня 1896.

Русько-украінська молодіж академічна у Львові.

За комітет для справ угроруських: Др. Іван Франко, Михайло Павлик, Вячеслав Будзиновський, Володимир Охримович.

Юліян Романчук, посол до Ради державноі.

Др. Теофіль Окуневський, Степан Новаковський, Дмитро Остапчук, посли на сойм краєвий.

Др. Евген Олесніцкий, Остап Терлецький, Др. Роман Яросевич, Др. Михайло Дорундяк, Др. Єронім Калитовський, Др. Кирило Трильовський, Др. Сев. Данилович, Др. Лонгин Озаркевич, Др. Михайло Олійник, Др. Яків Невестюк, Др. Корнило Чайківський, Др. Андрій Чайківський, Михайло Струсевич ред. „Дѣла“, Олеся Озаркевичева, Анна Павлик, Ольга Франко.