Сторінка:Житє і слово, вісник літератури, історіі і фольклору. Видає Ольга Франко. Том V (1896).pdf/4

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана



І МИ В ЕВРОПІ.

Протест галицьких Русинів проти мадярського тисячолітя.

Дня 2 іюня сего року відбуло ся в Будапешті в присутности зібраних членів Угорськоі Академіі наук торжественне отворенє комнати присвяченоі памяти великого европейського генія Йогана Ґете. В тій комнаті зложено і виставлено до прилюдного вжитку богату і цінну збірку памяток по великім поеті і великім чоловіці, подаровану Академіі одним горожанином. При нагоді сего отвореня проголосив презідент Академіі, гр. Зічі промову, в котрій отсей уступ, на скілько він був вірно переданий газетами, звернув нашу особливу увагу: „Надіємось, що тепер Европа, бачучи, як ми шануємо память єі великого генія, перестане попрікати нас національною нетерпячістю та шовінізмом“. Ми не хочемо підсувати тим словам ніяких злобних коментаріів, не хочемо вдавати ся в розбір делікатного питаня, чи справді торжественне відданє до прилюдного вжитку збірки памяток по великім чоловіці, случайно дарованих Академіі, може служити доказом що весь народ, що єго правительство і єго інтелігенція переняті думками і ідеями того великого чоловіка. Ми не хочемо доказувати й такоі можливости, що коли дійсність не відповідає врочисто виголошуваним фразам, таке експлоатованє памяток імени великого чоловіка для цілей зовсім посторонніх і далеких від круга єго ідей і ідеалів, може вважати ся радше профанацією, ніж шанованєм єго памяти. Для нас у промові гр. Зічі важний тілько єго поклик до Европи, єго дезідерат, щоб Европа таким чи іншим способом виказала мадярській націі признанє, що вона свободолюбна, толерантна, великодушна, що поступає в дусі високогуманних ідеалів Ґете.

Як члени Украінсько-руського народа, що живе безперечно також в Европі, що був живим огнивом у сімйі европейських народів і діяльним співробітником европейськоі цівілізаційноі праці ще в ту пору,