Сторінка:Журнал «Архіви України». Випуск 4-6 (250). 2002.djvu/252

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

громадівського руху і філософської думки України XIX ст., засвідчують, що в ці роки відбувалося активне використання і переосмислення спадщини С. Подолинського.

Подібні додатки чи не вперше практикуються в сучасній українській археографії і дозволяють сповна охопити бібліографію життя і діяльності С. Подолинського. Таким чином, упорядники повністю розкрили стан виявлення, видання і вивчення документів і праць С. Подолинського та розвідок про нього. Поєднання зусиль двох досвідчених фахівців, знаної київської архівістки Тетяни Слюдикової та канадського історика українського походження Романа Сербина, дозволило підготувати, по суті, академічне видання.

Книга дещо вийшла за традиційні рамки публікації листів і документів з коментарем. За обсягом допоміжного наукового матеріалу вона вирізняється серед інших подібних публікацій. Можливо, лише в одному це видання відмінне від академічних — у поданні тексту листів лише в перекладі, адже наукове видання передбачає публікацію поряд з перекладом й оригіналу.

Збірник певною мірою дозволяє осягнути шлях С. Подолинського до українського соціалізму, у тому числі громадівства. Його спогади і листування, зокрема про поширення “Вперед!”, перші народницькі гуртки в Києві, засвідчують обізнаність їх автора з діяльністю народників у місті, де він закінчив університет і отримав звання кандидата природознавства. (До речі, різні напрями народництва надзвичайно яскраво відбито у видрукуваних у 1920-ті рр. спогадах іншого видатного народника — В. Дебагорія-Мокрієвича.)

Підготовлене до 150-ї річниці від дня народження С. Подолинського (1850–1891) видання вийшло друком під грифом Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, причому до 150-ї — річниці його створення (таке цікаве співпадіння). Збірник, безумовно, прислужиться науковцям, працівникам вищої школи, вчителям, студентам і зацікавить широкий загал читачів.