Сторінка:Журнал «Краєзнавство», 1927. – Ч. 1.pdf/11

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

8

№ 1

К. Дубняк


монографія певної економічно-територіяльної одиниці, яко суми багатьох продукційних сил її.

Пояснимо конкретним прикладом. Ботанік іде до лісу й там уся його увага зосереджується на окремих рослинах; зоолог у тому-ж лісі вивчає життя тварин; ґрунтознавець у тому-ж лісі вивчає ґрунти. Але ботанік за деревами, зоолог за своїми животинами, а ґрунтознавець за ґрунтами часто-густо не помічають лісу, як своєрідного краєвиду, ха­рактерного для даної території. Розуміється, окремий краєзнавець може бути і ботаніком і зоологом і ґрунтознавцем, але перед усім краєзнавець мусить бути синтетиком. Він на підставі матеріялів, здобутих у лісі ботаніком, зоологом, ґрунто­ знавцем та иншими дослідниками, мусить причинно-зв'язково, синтетично схарактеризувати ліс у цілому, як характерний краєвид, що є базою для господарської діяльности людини і часто обумовлює й скеровує розвиток продукційних сил і напрямок виробничих відносин району.

Всебічне вивчення сучасного життя, так в місті, як і на селі, є важлива справа не тільки наукового, а й політично-економічного зна­чіння; і потреба розвязати питання економічно-державного характеру (напр., питання районування) та синтетично-монографічно простудіювати і всебічно освітлити сучасне життя кожного села і міста з усіма їх різ­номанітними особливостями — є пекуча потреба.

Краєзнавча праця мусить розкрити розвиток і зріст нашого народнього господарства статично, динамічно і перспективно, мусить виявити закономірності, без знання яких не можливо керувати розвитком госпо­дарства[1].

В сучасних умовах оточення капіталістичними державами економіч­ ний розвиток СРСР гарантовано лише розвитком індустрії, перетворен­ням СРСР в країну суто-індустріяльну. Тому одною з вихідних точок сучасного краєзнавства мусить бути постанова X IV з'їзду ВКП(б), де сказано: „вести економічне будівництво так, щоб СРСР з країни, що довозить машини й приладдя, перетворити в країну, що виробляє ма­шини й приладдя".

Краєзнавчі сили Союзу і слід мобілізувати на допомогу індустріялізації Союзу, міста і села, на виявлення природніх і трудових можли­востей, що забезпечували б максимальну індустріялізацію промисловости й сільського господарства кожного району, міста, села.

Проблема вивчення продукційних сил країни з метою практичного їх використання в політичному житті і економічно-культурному будів­ництві радянських республік, зокрема — в індустріялізації країни, ця проблема давно вже стала головним завданням нашої радянської сучасности. В даний момент всю увагу радянського суспільства й держави скеровано на вивчення продукційних сил: весною цього року відбудеться II Всесоюзна конференція в справі вивчення продукційних сил СРСР, а перед тим, як підготовча до всесоюзної, відбулася така-ж конференція і на Україні.

  1. С. Драгоманів.— „Культ, і Поб.“ , 1926 р., ч. 8.