10
№ 1
Дм. Зайцев
в масу учительства і прийнята нею. Велику ролю в популярізації її відограла перепідготовка та праця в самоосвітніх учительських гуртках. Ми спостерігаємо, що гасло, виголошене Н. К. Крупською на одній з конференцій, а саме: „підготовка краєзнавча повинна стояти в справі підготовки учительства на першому місці",— знайшло собі широкий відгук і спроби переведення в життя. Нарешті, де-які заходи було вжито й нашою Наркомосвітою за-для того, щоб підготовити студенство педагогічних вузів до переведення шкільної роботи на краєзнавчій основі.
Але тут наступає той момент, коли справа виявляє свою другу сторону, коли краєзнавство в школі, разом з програмами, учителем і дітьми опиняється у тому трагічному становищі, яке ми спостерігаємо скрізь, коли ближче приглянемося до більшости наших шкіл.
Програми, за-для того, щоби забезпечити краєзнавчу основу шкільній роботі і певну долю ініціятиви й творчости з боку учителя, подаються дуже короткими, схематичними. Вступна стаття до програмів пропонує учителеві „заповнити схему програмів місцевим матеріялом". Тут і повстають перед учителем два основних питання: як заповнювати ці програми місцевим матеріялом і як потім користуватися ними в школі.
Ці два питання біжучої щоденної роботи учителя ще остаточно не розв’язані для масового робітника. Зайвим доказом цьому може послужити стаття, що її надруковано недавно в „Известиях ЦБК“ , № 10, 1926 р.
Життя вимагає того, щоби допомогти масовому вчительству найшвидче розв’язати обидва питання. Першого з них ми спробуємо торкнутися зараз. Робота по складанню програмів, „розгортання комплексів", як прийнято у нас висловлюватися, примушує учителя здебільшого думати над тим, як планувати комплекс (себ-то, матеріял) і де цей матеріял здобути. Планування матеріялу передбачає в першу чергу з ’ясування обсягу того матеріялу, що його треба вкласти в схему Порадника; обсяг треба мислити в розумінні територіяльному і кількосному. В практичній щоденній роботі учителя часто-густо можно зустрінути або величезне нагромадження матеріялу, або занадто обмежену кількість фактів, явищ і вправ. В одніх випадках, в підтемі „наша кооперація", відправляючись від тих продуктів, що продаються в місцевій кооперативній крамниці, учитель сягає до рочдельських кооператорів у один бік і до кави, фінікових пальм, кокосових горіхів і, нарешті, до тих крабів, що лазять по стовбурах пальм за цими горіхами (бо відповідний малюнок він бачив випадково у старому ілюстрованому журналі) — у другий. В иншому випадку матеріял не виходить за межі чотирьох стін кооперативної крамниці та коліру даху її. По-за кількістю матеріялу, в подібній темі змішується без усякої системи й район села, й Великобританські острови, й південна Азія, й своя округа і т. ин.
Отже першим завданням учителя буде з’ясувати межі того поняття, яке звязане з темами або комплексами: „наша кооперація", „охорона нашого здоров’я", „осінні роботи на селі", „свійські тварині" та ин. Щоби зробити це правильно, треба орієнтуватися не тільки на вік і розвиток дітей, але й на місце даної теми в загальному чотирьохріч-
