Сторінка:Журнал «Краєзнавство», 1927. – Ч. 1.pdf/26

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

№ 1

21

Дніпробуд і острів Хортиця


зникли» або рідко трапляються навкруги. Особливо багата вона весною, але зберігається й до осени, в той час, як по инших місцях все вигора під палким промінням степового сонця.

Тваринний світ, багатий в недавньому минулому, дуже збіднів; але зоолог знайде тут цікавий для себе матеріял для дослідження й тепер. Б старовину тут, можливо, мешкали тури й олені; їхні кістки та роги й досі рибалки витягають з води. В озерах багата фавна дрібних тварин; великий інтерес у молодих натуралістів викликають волосатики, рибкголки, губки-бодяги та ин. З комах — типова фавна луків та лісу; вона з'являється єдиним оазом серед звичайних степових представників кома­ шиного світу, що поширений скрізь навколо. Слід відзначити жука-красотіла (Calosoma sycophanta, L), що є властивий переважно дубовим лі­ сам і як сам, так і його лічинка з'являються друзями лісовода, бо зни­ щують шкідливу гусінь. Красотіл уже рідкий в наших околицях.

Острів дуже заселений різними плазунами. Завжди, а особливо вес­ною, балки наповнено вужами, звичайними (Tropidonotus, L) і во­ дяними (T. tesselatus Laur.). На пісках, серед шелюги, трапляється сте­ пова гадюка (V. renardi). А перше місце належить жовтобрюхам (Zamenis gemonensis caspius, Iwan), що своїми величезними розмірами та силою й швидкістю рухів жахають того, хто стрівається з ними. Досі трапляються такі великі жовтобрюхи, що своїми ударами збивають з ніг дорослу людину. Населення давно відзначило це багатство острова на різних плазунів у низці назв окремих балок та урочищ: „Гадюча балка“, „Змієва печера" та ин.

Час од часу тут можно стрінути різноманітних представників пта­шиного світу, особливо водяних, або звязаних з водою. Острів дає їм тимчасовий притулок і схованку від. людей, що густо розселилися навколо й ніде не дають їм спокою.

З звірів варто відзначити вовчка (Myoxus sp.), невеличку тваринку, що живе на деревах і споживає рослинну їжу. Він уже зник по околи­цях і. мабуть, доживає свого віку й на острові.

Проф. О. Бравнер і М. В. Шарлемань, які вивчають тваринний світ України, указують, що Дніпро в цій частині є межею, що розділяє два різних тваринних світа — Лівобережний і Правобережний. Оскільки острів лежить на цій межі, він вартий дослідження і з цього погляду.

На підставі усього, що подано вище, слід прийти до висновку, що острів Хортиця є справді однім з найцікавіших куточків України і його конче потрібно найшвидче обслідувати з усіх боків.

А разом з цим, слід поміркувати і за його майбутню долю.

Колись Олександрівська міська дума розробила проєкта про вла­штування на острові Хортиці „міста-саду“, на зразок тих, що стали виникати в той час у Західній Европі. Імперіялістична війна відклала цей проект у архів і знайти його тепер ми уже не змогли: може він переховується де, а може бути, що й загинув. За часів радянської влади тут уже кільки років міститься будинок відпочинку місцевої Окрпрофради.