№ 1
23
Дніпробуд і острів Хортиця
чинників, що роблять людину здоровою , й поставить це здоровая в конче негігієничні умови. А в майбутньому центрі електрифікації й в усій електрифікованій країні справа охорони здоров'я працюючих мусить набути величезного розвитку. Від Дніпробуду ми чекаємо не тільки дешевої енергії, не тільки нових заводів, не тільки електрифікованого сільського господарства і т. ин. Забіраючи частину важкої праці з плеч робітника і селянина, Дніпробуд мусить дати нам і здорові дужі покоління.
Можна вказати також на організацію на острові шкіл та инших дитячих установ, що буде цілком доцільним.
І нарешті останнє. На острові Хортиці, серед парку, треба збуду вати музей, „Музей боротьби й перемоги".
З давніх давен уся ця місцевість була тереном невпинної боротьби. Тут змагалися кам'яні масіви, створювалися гори й зникали. Тут ішла боротьба води й суходолу. В цих місцях моря Середземне, Сарматське і Понтійське не раз ховали все під своїми хвилями. Але суходол пере міг і на його просторах Старий Дніпро став пробиватися з далекої півночи ближче до моря, до сонця, переборюючи міць гранітних скель. На цих же просторах вже давно почалась і досі ведеться боротьба лісу й степу. І той степ, що з'явився начеб-то переможцем, уступив місце культурним рослинам і тваринам, і окремі клаптики його зберігатимуться лише в заповідниках.
З давніх давен тут ішла боротьба і людини з людиною. Некультурні, напівдикі, далекі від розуміння сучасних ідей рівности й братерства, боролися між собою окремі великі й малі народи. Тут, на берегах Дніпра, боролися з панством запорізькі козаки. Тут в околицях були барикади 1905 року, тут був свій Лютий і свій Жовтень. З давніх давен тут ішла боротьба і людини з природою. Первісна людина боролося тут із мамутом (а може і з печерним ведмедем). їхні кістки, здобуті з глибинних покладів в цих місцях або де поблизу, і заховані у музеі, нагадають про цю боротьбу. Довго і вперто тут боролася людина— хлібороб, щоб укрити простори золотими нивами. Довго боротиметься тут і робітник, поки Дніпрові потоки закрутять його станок. І коли ця боротьба закінчиться, з вікон Музею відкриватиметься чарівний краєвид на полонений Дніпро з електростанцією на передньому плані.
Отже все, що говорить про цю боротьбу, вся природа цього краю, вся людська історія є останнім етапом — матеріялами про збудування Дніпростану, мусить знайти собі місце в цьому „Музеї боротьби й перемоги“.
Під далекий клекіт води, що вириватиметься з турбін, Музей оповідатиме нащадкам про те, що все життя є боротьба, що найсильнішою в цій боротьбі є людина, що серед усих людей найкраще бореться організований пролетар.
