26
№ 1
Життя краєзнавчих організацій
ням вивчення Древлянщини (Коростенщини).
В Овручі, Народичах та Лушні музеєм засновано краєзнавчі гуртки, які тримають звязок з ним і поповнюють різноманітними матеріялами. Особливо ґрунтовно провадиться робота з археології, в наслідок її, окрім числених експонатів музея, вийшла друком: Ф. А. Козубовський — „Записки про досліди археологічні коло м. Коростеня року 1925“, а також підготовлена низка инших праць з місцевої археологіі, історії, кустарної промисловости та що до розробки торфу.
Хорольський гурток краєзнавства, закладений в березні 1924 р. згодом перетворився в краєзнавче товариство. Встановлений звязок з ЦБК в Ленінграді, з УАН, Укргеолкомом та ин. організаціями. Переведена низка зборів і прилюдних доповідей для широкого громадянства. Випущено три числа рукописних „Вісти Краєзнавства“.
Селянином Хорольського району гр. Федоренко переведена велика праця по збіранню фолькльорного матеріялу свого району. Всього записано до 1000 зразків; з них до 700 — родинно-побутових пісень, до 100 пісень про громадські справи, до 100 — обрядових та щедрівок, коло 15 історичних дум; решта — фабричні, сирітські, салдатські та инш. пісні, казки та прислів'я. Всі зазначені матеріяли передано ним до Комітету.
Кам'янецький ОКК з самого початку свого існування працює в тісному контакті з окружною плановою комісією й иншими органами Радянської Влади, навчальними, науково-дослідчими і громадськими організаціями. В першу чергу Комітет провів широку популяризацію ідей краєзнавства як в місті, так і в окрузі, і зорганізував цілу низку комітетів та осередків для реалізації своїх завдань. Минулого року в Кам'янці після відповідної підготовки було проведено округову краєзнавчу конференцію, в якій взяло участь поверх 400 учасників, переважно учителів з периферії. На порядок дня було поставлено цілу низку основних докладів, які виявили присутнім завдання радянського краєзнавства, його значіння в радянському й соціялістичному будівництві, взаємовідносини до наукових, науково-навчальних і громадських організацій, організацію краєзнавчої роботи і її методологію. На конференції обрано Округовий Краєзнавчий Комітет з 7-и і Пленум з 16-ти членів з кожного району по одному. Членам пленуму доручено провести районні конференції з таким самим програмом як округова і обрати районні КК і пленуми, в склад яких повинні увійти представники кожного населеного пункту, де є сільсько-господарський гурток при Сельбуді або хаті-читальні чи школі. Основним низовим осередком краєзнавства визнала округова конференція сільсько-господарський гурток, через який ОКК входить в широкі селянські і робітничі маси і притягає їх до свого виробництва.
При Округовому Краєзнавчому комітеті зорганізовано цілу низку секцій (геології, ґрунтознавства, сільського господарства, географії, ботаніки, зоології, народньої освіти,
