Сторінка:Журнал «Краєзнавство», 1927. – Ч. 1.pdf/6

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

4

№ 1

М. Криворотченко


За минулий час Комітет зібрав уже силу матеріялів про роботу місць, про вимоги й сумніви місцевих організацій і окремих краєзнавців, про заходи до налагодження ширшої краєзнавчої роботи. Отже нині Комітет може приступити до систематичної допомоги місцевим робітни­кам, і в плані своєї ближчої роботи ставить подавати на місця схеми дослідів, програми, поради й инші методичні й технічні вказівки. В основу цієї роботи лягає різноманітний досвід краєзнавчої роботи так різних республік СРСР, як і УСРР. Річ ясна, що і в цій справі участь місце­вих робітників, їхній досвід, їхні корективи до матеріялів Комітету до­ поможуть прискорити виробити сталі методи й певний твердий шлях у краєзнавчій роботі.

Організованих краєзнавчих сил у нас ще обмаль. Сила закутків на­шої Республіки вимагають дослідження. Разом з тим у найглухіших за­ кутках завжди знайдеться хоч одна людина, що зможе зацікавитися ви­вченням своєї місцевости. Краєзнавчий рух громадською своєю суттю вимагає притягти до краєзнавчої роботи як-найширші кола радянського суспільства, а по своєму головному завданню потрібує охопити бодай первісним дослідом як-найдальші кутки території УСРР.

Комітет поставив за чергове завдання створити широку мережу ко­респондентів[1] і сподівається, що в такий спосіб уже в ближчий час можна буде в найдальші закутки кинути практичні вказівки по роботі і звязати ці кутки в їхній краєзнавчій праці з культурними осередками.

Звичайно і в цій справі допомога місцевих робітників дасть змогу Комітету прискорити охоплення звязком найдальших точок УСРР.

Починаючи планову роботу, Український Комітет Краєзнавства ста­вить собі завдання невеликі на перший погляд, але з огляду на об'єктивні умови й вимоги часу він мусить обмежуватися тільки тими за­вданнями, що їх він зможе реально виконати. Разом з тим від реалізації поставлених завдань у великій мірі залежить дальша робота краєзнавча в цілому й поширення роботи Комітету,— відношення бо суспільства в цілому до краєзнавства й матеріяльна база його цілком залежить від ре­альних наслідків і суспільної корисности краєзнавчої роботи.

Всю свою роботу Комітет спирає на постанови першої Краєзнавчої Конференції, отже всі заходи свої справлятиме в бік найбільших до­сягнень у галузях актуальних нині, в царині вивчення виробничих сил і виробничих можливостей, в напрямку дослідження способів у ближчий час допомогти суспільству зміцнити й розвинути народне господарство.

Цей практицизм, підкреслений в резолюціях конференції, ніяк не об межує краєзнавців на місцях в їхній роботі, він мусить дати тільки пев­ний ухил цій роботі, загострити увагу на тих моментах, що їх досі зде­більшого обминали краєзнавці, покладаючи вивчення їх на різні державні інституції.

Цей практичний ухил вимагає того, щоб краєзнавчі сили на місцях з перших же кроків своєї роботи дбали про увязку своєї роботи з ре­альними потребами життя своєї місцевости, отже як-найтісніший звязок

  1. *) Положення й план р оботи кореспондентів див. у. цім числі, стор . 39.