Сторінка:Журнал «Краєзнавство», 1927. – Ч. 2.pdf/4

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

2

№ 2

М. Криворотченко


ці мусять показати реальну участь краєзнавців у роботі цілого гро­мадянства в відбудуванні життя. Ці підсумки мусять заняти належне місце в сумі загальних досягнень кожної округи.

Вивчення краю, пізнання місцевих виробничих можливостей, ви­вчення змін, що внесла війна й революція в світогляд населення, його побут, вивчення реалізації завдань радвлади на місцях в залежності від реальних місцевих умов-все це є тим живим матеріялом, що чи не єдиний може в плоті і крові показати досягнення Жовтня за 10 років.

Отже — підсумок усіх досягнень краєзнавчої роботи на місцях є першим завданням краєзнавчих організацій і окремих краєзнавців там, де організацій ще немає.

Всі ці підсумки бажано було б, коли є така можливість на місцях, видати чи то в загальнім збірнику округи[1], чи то в формі система­тичних інформація в місцевій пресі. Український Комітет Краєзнавства ставить своїм завданням зібрати всі ці підсумки, присвятивши для цього низку чисел журналу „Краєзнавство".

Речові досягнення в краєзнавчій роботі—збірки природничих, побутових і инших матеріялів — бажано було би подати в формі відчитної виставки, що мусила б показати не тільки реальні досягнення краєзнавчої роботи, а й пропагандувати ці широко громадські форми дослідження свого краю, а разом з тим по змозі й методи та техніку цієї роботи.

Кожний краєзнавець мусить пам'ятати, що це винесення на широ­кий громадський суд наслідків десятилітньої роботи є разом з тим найкращою пропагандою ідеї краєзнавства.

Другим завданням краєзнавців у справі Жовтневих роковин є як-найактивніша участь у збиранні матеріялів до історії революції її радянського будівництва за планом комісій по святкуванню.

Центральна Комісія дає тільки загальну схему, ті головні моменти. що на них треба звернути увагу, а саме — головні етапи розвитку революції: часи центральної ради, перший період радвлади, німецька окупація, гетьманщина, директорія, другий період радвлади, денікініцина, третій період радвлади з частинами — до неп‘а й після нсп‘а. З'окрема процес і досягнення в відновленні господарства.

Ці загальні пункти мусять бути тільки за тло й провідну схему для збирання матеріялів, бо не для всіх кутків України вони є спільні, надто різно відбивалися вони в різних місцях. Поряд з головними етапами, яко їхнє втілення в живому матеріялі, краєзнавці мусять зібрати як-найбільше відомостей, як саме і в чим саме кожне село і місто виявляло свою участь у революції й радбудівництві. Треба пам'ятати, що ми досі маємо тільки схематичний матеріял до всіх подій на Україні, учасників багато загинуло, багатьох із них об'єк­тивні умови заводять далеко від місця їхньої участи в революції,

  1. Видання таких збірників входить в завдання окружних комісій по святку­ванню.