2
№ 2
М. Криворотченко
ці мусять показати реальну участь краєзнавців у роботі цілого громадянства в відбудуванні життя. Ці підсумки мусять заняти належне місце в сумі загальних досягнень кожної округи.
Вивчення краю, пізнання місцевих виробничих можливостей, вивчення змін, що внесла війна й революція в світогляд населення, його побут, вивчення реалізації завдань радвлади на місцях в залежності від реальних місцевих умов-все це є тим живим матеріялом, що чи не єдиний може в плоті і крові показати досягнення Жовтня за 10 років.
Отже — підсумок усіх досягнень краєзнавчої роботи на місцях є першим завданням краєзнавчих організацій і окремих краєзнавців там, де організацій ще немає.
Всі ці підсумки бажано було б, коли є така можливість на місцях, видати чи то в загальнім збірнику округи[1], чи то в формі систематичних інформація в місцевій пресі. Український Комітет Краєзнавства ставить своїм завданням зібрати всі ці підсумки, присвятивши для цього низку чисел журналу „Краєзнавство“.
Речові досягнення в краєзнавчій роботі — збірки природничих, побутових і инших матеріялів — бажано було би подати в формі відчитної виставки, що мусила б показати не тільки реальні досягнення краєзнавчої роботи, а й пропагандувати ці широко громадські форми дослідження свого краю, а разом з тим по змозі й методи та техніку цієї роботи.
Кожний краєзнавець мусить пам'ятати, що це винесення на широкий громадський суд наслідків десятилітньої роботи є разом з тим найкращою пропагандою ідеї краєзнавства.
Другим завданням краєзнавців у справі Жовтневих роковин є як-найактивніша участь у збиранні матеріялів до історії революції її радянського будівництва за планом комісій по святкуванню.
Центральна Комісія дає тільки загальну схему, ті головні моменти. що на них треба звернути увагу, а саме — головні етапи розвитку революції: часи центральної ради, перший період радвлади, німецька окупація, гетьманщина, директорія, другий період радвлади, денікініцина, третій період радвлади з частинами — до неп'а й після неп'а. З'окрема процес і досягнення в відновленні господарства.
Ці загальні пункти мусять бути тільки за тло й провідну схему для збирання матеріялів, бо не для всіх кутків України вони є спільні, надто різно відбивалися вони в різних місцях. Поряд з головними етапами, яко їхнє втілення в живому матеріялі, краєзнавці мусять зібрати як-найбільше відомостей, як саме і в чим саме кожне село і місто виявляло свою участь у революції й радбудівництві. Треба пам'ятати, що ми досі маємо тільки схематичний матеріял до всіх подій на Україні, учасників багато загинуло, багатьох із них об'єктивні умови заводять далеко від місця їхньої участи в революції,
- ↑ Видання таких збірників входить в завдання окружних комісій по святкуванню.
