№ 2
3
До Жовтневих роковин
багато матеріялу з часом губиться й зникає з пам'яти. Разом з тим ще є сила живого цікавого матеріялу в збережених наказах, відозвах газетах, агігброшурах, що видавано їх було часто в найдрібніших містечках. Особливо рядове приватне листування, що досі ще ніде не використане, дає силу цікавого історичного матеріялу, подаючи барвисті малюнки того, як відбивався ввесь ревпроцес у масовій психіці, як з часом мінявся масовий світогляд, як ішов процес диференціяції на групи і т. ин.
Відношення населення до подій, організація товариств, спілок, партій, склад їх персональний, а принаймні хоч короткі біографії лідерів і провідних груп-—це найкраща характеристика рівня свідомости маси в різні часи революції, пристосовування де-яких кол до вимог життя, шукання шляхів до оборони класових і групових інтересів. Тут добру послугу зроблять всі матеріяли що до складу й декларацій громадських комітетів, рад робітничих, салдатських і селянських депутатів, спілок селянських і т. ин. Також матеріали виборів до земств, міських управ, установчих зборів українських І російських, списки кандидатські, агітлітература і т. ин.
Активна участь населення позначалася в організації збройної сили -самоохорона, „червоне козацтво" часів центральної ради (Звенигородка, Тлраіца й инш.), гайдуки, гайдамаки, „посполите рушення" Петлюри 1917 року, робітнича охорона, червона гвардія й червоне козацтво, розташування військової сили 1917 року гарнізони центральної ради, розташування донських козаків по Україні губкомісарами в часи жовтня (вересень — січень) і боротьба з ними місцевих сил; повстанство різних категорій; утворення „республік*1, як от: Переяславська, Любарська й т. ин., Такі повстанські рухи, як Соколовського, Чучупахи, Струна, Мордалевича, Ромашко, Холодний Яр; революційне повстанство — Матяш, Лісовик, Федоренко, Шмид і т. ин., нарешті, махновські й тютюнниківські рейди з усією бандитською плеядою Шепелів, Тлціїв, Шуб, Хрестових) і процес боротьби з ними радвлади силами червоної армії, комнезаму й т. ин.— всі ці моменти мали реальний відбиток, окремий в кожнім окремім місці, кожний з них залишив силу споминів, фактів, переказів, навіть пісень і романтичних звичаїв. Тільки зібравши цей живий матеріял, ми зможемо дати більш-менш повну картину дійсного переходу революційних подій на Україні.
Треба пам'ятати де-які моменти краєвого значіння, що лише посередньо впливали на загальний хід революційних подій, але відбивалися реально тільки в певнім місці, як от; союзна інтервенція в Одещині, петлюрівська Українська Народна Республіка, що посідала б. Кам'янеччину 1919 р., врангелівщина, що мала під собою південь України, махновщина на південнім сході, польський наступ на Заході і т. ин. В цих районах такі місцеві моменти звичайно мусять мати більший відбиток і в наслідках роботи краєзнавців.
Такі загально-українського значіння моменти, як процес диференціяції села, комбіди, комнезами, розкуркулення села, переділи, охорона
