Сторінка:Журнал «Краєзнавство», 1927. – Ч. 2.pdf/6

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

4

№ 2

К. Дубняк


населенням місцевої промисловости (цукроварень, млинів і т, ин.)—відзна­чаються очевидно зокрема, яко певної ваги загально-політичні моменти.

Питання господарчого характеру, по-за загальними моментами відновлення господарства, дадуть краєзнавцям силу барвистого матеріялу до висвітлення реального процесу господарчого будівництва — практика фіскальна — продрозкладка, податок натуральний, перехід на грошовий, насичення грошовими знаками, способи здобування цих зна­ків населенням дальніх кутків і периферійних губерній, співвідношення реальних цін і податкових норм в залежності од насичення грошзнаками, порядок відновлення господарства (що в яку чергу відновлю­вано), голод і господарство, моменти переходу до споживчої форми і примітивізації знаряддя (процес підупаду техніки) й повороту до то­ варового господарства, розвиток витих технічних форм (електрика, трактори, машинізація), процес колективізації од перших комун 1919 р. до сучасних форм колективу — все це є матеріялом, що в місцевих умовах має своєрідне забарвлення, і тільки цим місцевим колоритом дає плоть і кров загальним схемам.

Всі зазначені матеріяли слід збирати в згоді з місцевими комісіями по святкуванню, що історичну частину роботи погодили з істпартами. Використовувати ці матеріяли так само слід у місцевій пресі, збірниках присвячених роковинам, а в копіях надсилати знову до Українського Комітету Краєзнавства для загального підсумовування. Ударність, загостренність цього моменту в краєзнавчій роботі не повинно вважати за тимчасовий момент — ця ударність сьогоднішнього дня мусить одночасно стати здвигом, переломним моментом в крає­ знавчій роботі взагалі. Ці роковини і підготовка, збирання матеріялів мусять стати початком активного переходу краєзнавців до вивчення ближчих часів, до збирання матеріялів за час 1914 — 1927 років, що мають величезне наукове значіння в різних галузях соціальних питань і разом з тим, в силу бурхливого процесу нових форм життя, в вели­кій частині своїй є короткочасними, нетривкими і неповторними. Це краєзнавці мусять урахувати і подбати як-найактивніше про збере­ження наслідків цього великого процесу для наступних поколінь.

Районування й краєзнавство.

Всяка краєзнавча праця, тим вона й краєзнавча, що передусім, вона стосується якогось певного краю, визначеної географічної території.

Вивчати ж ту чи иншу територію ізольовано, відірвано від таких же суміжних територій, без порівняння з суміжними територіями, без з'ясування місця й значіння даної території малого обсягу в території ширшою обсягу — неможлива й недоцільна річ.

Краєзнавчий опис якогось села лише тоді матиме цілість і цін­ність, коли ми те село порівняємо з усіма сусідніми селами, коли ми з'ясуємо ролю свого села разом з околишніми в економіці району,