Окрім меморіальних та літературно-художніх залів, особливе місце в музеї посідають перші чотири кімнати розділу “Переяслав історичний”.
Історична тематика присутня в багатьох творах Великого Кобзаря — “Іван Підкова”, “Гайдамаки”, “Гамалія”, у творах, написаних під час перебування на Переяславщині — “Кавказ”, “І мертвим, і живим…”, “Єретик”, “Давидові псалми”, “Холодний Яр” та ін. У минулому України поета приваблювали насамперед героїка боротьби народу проти татарських, турецьких і польських поневолювачів, а також козацька вольниця — Запорізька Січ. Тому автор наукової концепції ввела до структури Музею Заповіту Т. Шевченка розділ “Переяслав історичний”, що дає можливість розкрити героїчну історію древнього Переяслава, побачити її очима Т. Г. Шевченка.
Маючи раритети з експозиції колишнього історичного музею, ми розмістили розділ “Переяслав історичний” в перших чотирьох залах музею. Це єдина можливість експонування цінних історичних колекцій заповідника, які традиційно викликали і викликають найбільший інтерес відвідувачів.
Багато часу витрачено на пошук художньої концепції експозиції. Художники ТОВ “Галерея дизайну “Арата”, яку очолює А. В. Гайдамака, працювали над трьома літературнохудожніми залами нашого музею. Чотири зали розділу “Переяслав історичний”, чотири меморіальні кімнати та виставковий зал були оформлені колективом працівників музею та заповідника.
Неабияке значення має естетичне оформлення будь-якої експозиції. Меблі ХІХ ст. (дивани, дивани-канапе, ліжко, стільчики, крісла, столик, ломберний столик, шафи, підставки, рояль, дзеркала тощо) та вітрини для історичної частини музею були заздалегідь відремонтовані нашими музейними реставраторами.
Хоча в контексті музейних експозицій текстам належить допоміжна функція, усе ж таки тексти відіграють фундаментальну роль. Численні дослідження неодноразово підтверджували пряму залежність ефекту від якості підписів[1].
Музей відкритий 18 квітня 2008 року на честь першого виходу “Кобзаря” Т. Г. Шевченка у Санкт-Петербурзі в 1840 році. 25 листопада 2008 року в приміщенні Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди відбулися ІІІ Всеукраїнські Шевченківські читання, приурочені до 195-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка. Голова організаційного комітету — Борис Михайлович Войцехівський, член Спілки журналістів України, радникорганізатор Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. У конференції взяли участь науковці Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, лауреати Шевченківської премії, члени Національної спілки письменників України, шевченкознавці, заслужені діячі мистецтв України, наукові співробітники Шевченківського національного заповідника та Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав” та ін.
Цікавими були доповіді Гальченка Сергія Анастасовича, кандидата філологічних наук, заступника директора Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України — “Другий “Кобзар”. Нездійсненна мрія Тараса Шевченка; Мацько Любов Іванівни, доктора філологічних наук, професора, академіка АВШ України — “Мова переяславської Шевченкіани”; Смілянської Валерії Леонідівни, доктора філологічних наук, заввідділом шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України — “Майбутня шевченківська енциклопедія у 4-х томах (від підготовки до видання)”; Бурлаки Галини Миколаївни, кандидата філологічних наук, заввідділом рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України — “Шевченкознавча публіцистика М. Грушевського”; Яцюка Володимира Макаровича, шевченкознавця, мистецтвознавця, збирача шевченкіани, заслуженого діяча мистецтв України — “Тарас Шевченко малює Переяславщину (нотатки для ширшої розвідки)”; Шпиталя Івана Григоровича, члена Національної спілки письменників України, шевченкознавця — “Переяславсько-В’юнищанська Шевченкіана: минуле і сучасність”; Гояна Яреми Петровича, лауреата Шевченківської премії, директора видавництва “Веселка” — “Шевченкіана В. Касіяна”; Фільц Богдани Михайлівни, доктора мистецтвознавства, композитора, ст. наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України — “Тарас Шевченко в моєму житті та творчості” або “Творчість Тараса Шевченка та її життя в музичній інтерпретації композиторів”; Кузик Валентини Володимирівни-
148
- ↑ Вайдахер Ф. Загальна музеологія. — Львів, 2005. — С. 315.
