Прокін одмовився просити пробачення: „зібрання офіцерів визнало, що моя (Малишова) дуель з Прокіним неможлива, бо Прокіна, яко селянина[1], не можна викликати на дуель“. „А тому зібрання офіцерів, визнавши, що Прокін в моїй (Малишова) особі образив офіцерський мундир і на цю образу я (Малишов) зараз-же відповідно не реагував і надалі не можу реагувати, бо Прокін просити пробачення відмоляється, а дуель з ним неможлива, ухвалило: запропонувати прап. Малишову подати рапорта про відклик його з Урги“[2].
На претензію „зібрання офіцерів“ Ургінський виконавчий комітет відповідає рішучим протестом і нагадує, що згідно з „декларацією тимчасового уряду й наказу військового міністра №114, прап. Малишов має право брати активну участь в громадських справах“, що „ані у прап. Малишова, ані в Комітета в цілому не виникло навіть такої думки, як у Зібрання офіцерів в Урзі, немов би звання офіцера несумісне зі званням та роботою члена виконавчого комітету“[3]. Похваливши прап. Малишова за те, що він ні фізичною розправою, ні зброєю не відповів „на безпідставну грубість Прокіна“ і тим усунув можливість ексцесів, Виконавчий Комітет стає на гідну засаду й заявляє офіцерам, що він (вик. к-т) „принципово, а не тільки в даному випадку з прап. Малишовим, не може погодитися з думкою зібрання офіцерів в Урзі, що будь-яка і в яких би не було умова образа офіцерського мундира обов'язково викликає негайну фізичну розправу“. „Така розправа, на думку виконавчого комітету, мусить зникнути разом із поваленим державним ладом“.
Обстоюючи право на дуель всіх громадян, виконавчий комітет протестує проти „думки зібрання офіцерів в Урзі, начеб-то дуель між прап. Малишовим та гр. Прокіним неможлива тільки тому, що гр. Прокін — селянин“, бо „така думка притьмом протилежна духу декларації тимчасового уряду й є спадщиною старого ладу російського життя, з чим треба всіма засобами боротися“.
Далі виконавчий комітет відзначає надзвичайно кумедний факт у всій цій історії, про образу офіцерського мундиру:
