виконання обов'язків дипломатичного агента Лавдовському[1]. Справу самоврядування російської колонії треба передати виконавчому комітетові[2].
Зрозуміло, що зовсім іншої позиції тримався дипломатичний консульський корпус тимчасового уряду в Хіні (включаючи Монголію). Відкликати „так або інакше“ членів корпусу вони рішуче відмовлялися. Розвязати питання в спосіб, запропонований Іркутським виконавчим комітетом, вони визнали за неможливе. Боряться одна з одною дві політичні системи. Одну з них висувають виконавчі комітети: Ургінський, Улясутайський, Маймачінський, Іркутський, а другу обороняють дипломатія й консули.
Згуртувавшись навколо посла в Пекіні, маючи підтримку міністра, консули зібралися в Пекіні на з'їзд. Цей з'їзд було скликано, щоб виявити загальну позицію в справі, що хвилювала російські колонії в Хіні і, зокрема, в Монголії. Про цей з'їзд пише до Петрограду російський посол в Хіні князь Кудашов: консули, що беруть участь у з'їзді, — пише посол міністру 12 травня, — визнали за бажане, для підсилення їхнього авторитету в колонії, щоб уряд видав акта. Цей акт закликав би колонії, як давніше підпорядковуватись, в межах закону, консулам, що є агентами уряду на місцях“[3]. Питання поставлено ясно: Виконавчі комітети обстоюють гасло: — консульська влада мусить коритися владі громадських організацій в особі їхнього виконавчого комітету“, а консули відповідають: „колонії мусять, як давніше коритися консулам“. Посол рекомендує міністру за як найкращий засіб переконати колонії в правильності другого гасла — телеграму йому, послу, „з відповідним дорученням до всіх росіян, що живуть у Хіні“. „Це доручення, — обіцяє посол, — я б передав через консулів в колонії“[4].
Ми не знаємо, що відповів послу міністр. Але, видимо, Петроград ухвалив пекінський план. Бо посол, відповідаючи
- ↑ Мабуть ані Ургінський, ані Іркутський комітет не знав таємної телеграми Лавдовського міністру зак. справ з 28 квітня (див. вище). В тій телеграмі Лавдовський цілком приєднувався до Орлова, Хіоніна та Болабана.
- ↑ Телеграма Іркутського виконавчого комітету мін. зак. справ з 10 травня 1917 р. №358.
- ↑ Телеграма посла в Пекіні міністру зак. справ 12 травня №353.
- ↑ Там же.
