третє місце — Китай (33,2 млн. тонн). Зріст китайського тоннажу навздоганяє вже Япанію[1].
2. Помітні успіхи має й важка індустрія. Запаси кам'яного вугілля Китаю поки нараховують 500.000 млн. тонн. Добування вугілля доходить до 23 млн. тонн.
Запаси залізної руди визначаються поки в 14.000 млн. тонн. Добування заліза в 1,2 млн. тонн провадиться виключно на япанський капітал. В руках чужоземців знаходиться також вся хемічна промисловість. Електрифікація Китаю стягла капітал в 39,2 млн. доларів.
3. Величезний розвиток має легка індустрія, особливо текстильна промисловість.
4. Що до фінансів, то капітали Китаю зосереджено переважно в англійських, япанських і американських банках.
Прибутки з залізниць і митниць також є у разпорядженню чужоземців. Через те бюджет пекінського уряду безнадійний. 1919/20 р. його було збалансовано на 495 млн. кит. доларів, з яких ідуть:
на покриття процентів з боргів |
25% |
на військовість |
41% |
на адміністрацію |
34% |
Таким чином, державний бюджет утримує тільки урядовців та військових і виплачує чужоземцям борги. Позики даються чужоземцями тільки для підтримки контр-революції.
Отже пекінський уряд має порожню скриню, а китайський нарід від свого держбюджету рівнісінько нічого не має.
Разом з капіталістичним розвитком зростала також зовнішня торгівля Китаю.
В 1880 р. загальний товарообіг був — 150 млн. таелів, з яких на частину експорту припадало 70 млн.
1920 р. загальний товарообіг — 1.341 млн. таелів, з яких експорт — 541 млн. З цього видно, що продукційні сили Китаю оправляються від віковічного застою й входять в береги індустріялізації.
Цей процес був краще всього відомий батькові китайської революції Сун-ят-сенові (Сун-веню), що він, як революціонер, руйнуючий тисячолітню непорушність Китаю, накреслив на
- ↑ А. Ходоров. — „Туземный и иностранный капитал в Китае".
