Перейти до вмісту

Сторінка:Журнал «Східний світ», 1927. – № 1.djvu/69

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Анатолії й тим самим цє є перепона для розвитку цілого господарства Туреччини. Далі іде недостача, чи відсутність власних капіталів (податкова система, важкі орендні умови призвели турецьке селянство до значної заборгованости). Слаба заселеність Туреччини (10,66 на 1 кв. клм.), а звідси гостра постановка питання про робітничу силу, а також чимале скорочення робочої худоби, яке виникло у наслідок світової війни, а ще більш через окупацію р. 1922 греками Західньої Анатолії, теж стає на перешкоді інтенсивному економічному відбудуванню молодої Туреччини. Нарешті, значно похитнуло турецьке хозяйство вислання греків та вірмен, — по-перше значної частини населення, а по-друге, вмілих фаховців, найкращих культиваторів винограду, тютюну, маслин.

Отже, коли Туреччині пощастить збільшити кількість працездатного населення, притягти капітали та взятися до полагодження транспорту — тоді можна бути певним дальшого економічного й культурного прогресу.

А для цього потрібний довший час мирного стану та взаємне співробітництво з сусідами, з іншими державами.

Промисловість.

Надзвичайно мало обслідувано не тільки нетра Туреччини, але й саму поверхню її. Проте, навіть ті початкові обслідування, що зробили німці під час світової війни, дають змогу говорити, що нетра Туреччини багаті на підземні скарби. Ледве не на самій поверхні та ще біля морського берегу знаходяться значні шари кам‘яного вугілля[1]. Знайдено поклади лігніту, нафтові місцеродження, руди хромові, залізні, манганові, мідяні, сірчані, олив'яні. Є також відомості про цину, золото, срібло, аршеник, нікель, живе срібло. Зустрічаються величезні площі соли. Є мінеральні джерела, бура, пандерміт (борацит), наждак, пемза, то-що. Більша частина цих мінеральних покладів ще чекає на свою дійсну розробку, а поки що, чи зовсім не експлоатується, чи-ж розробляється примітивними засобами. Експлоатація провадиться переважно тих покладів, що лежать у легкоприступних узбережних районах, та у таких місцевостях, де є залізниці.

 
  1. Prof Frech — „Mineralschätze und Bergbau in der asiatischen Türkei“. Berlin, 191.