На першому місці серед добувальної промисловости стоїть кам'яновугільна. Здобування кам'яного вугілля переводиться в районі Ереглі, Зонголдак, Амасра, Козлу в 12 великих руднях та 128 шахтах[1]. Цей район охоплює площу до 5.000 кв. клм.[2]. Могутні шари доброго кам'яного вугілля лежать не дуже глибоко, а иноді навіть виходять на поверхню. Всенький басейн прилягає до Чорноморського узбережжя, на протязі 130 клм. і порт Зонголдак, що спеціяльно збудований для експорту вугілля, знаходиться у віддаленні від центру Туреччини — Стамбулу на 20-22 годин морської подорожи. Всі ці обставини роблять здобування кам'яного вугілля надзвичайно цінною та важливою галуззю турецької промисловости. Коли ще додати, що з загальної кількости турецького пролетаріяту (близько 31 тисячі), 10 тисяч — майже одна третина — припадає на гірників (вуглекопів), то питома вага турецької кам'яновугільної промисловости в загальній системі буде ще більш зрозуміла[3]. Нарешті, зазначимо, що Ереглі-Зонголдакський басейн поки що є майже єдине джерело мінерального палива Туреччини, з якого іде постачання всієї флоти, державних підприємств та взагалі всенької турецької промисловости.
На додаток до опису Ереглі-Зонголдакського кам'яновугільного району наведемо отакі таблиці (а) і (б)[4].
| Роки | Тонни |
|---|---|
| 1881 | 70.997 |
| 1888 | 109.409 |
| 1892 | 168.727 |
| 1896 | 166.170 |
| 1900 | 390.428 |
| 1904 | 518.874,80 |
| 1905 | 592.874,80 |
| 1906 | 610.400,20 |
| 1907 | 625.000 |
| 1911 | 750.000 |
| Роки | Тонни |
|---|---|
| 1900 | 29.890 |
| 1904 | 36.223,50 |
| 1905 | 33.162,79 |
| 1906 | 29.764,49 |
| 1907 | 20.000 |
