зі Сходом, але не як доброчинець людности, захисник цивілізації, а за свою гегемонію над Сходом, за перемогу західних імперіялістів над Сходом визвольним“. Це є та нова соціяльна ідея, що мала першорядне місце в усьому політичному світогляді М. П. Павловича в найраніші роки його літературної та громадської роботи. Ідея ця міцнішає разом з розвитком марксівської політичної думки, і М. П. Павлович залишається до останніх своїх днів палким провідником цієї ідеї, своєрідним і часто оригінальним її тлумачем.
Тепер ще не час всебічно оцінювати літературну спадщину М. П. Павловича. Спадщина велика і різноманітна. Оскільки ж іде про сходознавчі роботи, важливо відзначити значіння М. П. Павловича, яко сходознавця-марксиста піонера в царині, де марксистське око до нього майже не заглядало. Цю його заслугу визнають де-які вчені, що посіли чільне місце поміж учених сходознавців іще до революції. Цікавим що до цього, є обмін думками поміж академіком С. Ф. Ольденбургом та М. П. Павловичем (див. № 16-17 „Н. В.“).
С. Ф. Ольденбург визнає, що справу вивчання Сходу, соціяльного життя східніх народів, їхньої економіки й т. д. поставлено на нові рейки, що по них вона посуватиметься швидче й вірніше в напрямі до всебічного наукового охоплення Сходу, минулого й сучасного. Це рейки — марксівські.
М. П. Павлович не лише сам прикладав цієї нової в сходознавстві методи, але й заохочував, переконував, допомагав тим, що користалися з неї. Він був одним з тих, що підтримували ідею вживати марксівської методи вивчаючи східне мовознавство. Великим гальмом в цій справі було й залишилось ще й досі те, що є лише незначна кількість таких, що знають східні мови. Вірніш, марксист-знавець східніх мов — явище надзвичайне, дуже надзвичайне. Заповнити цю прогалину мусять молоді наукові робітники, що виходять з Інституту Сходознавства, Інституту Живих Східніх Мов й т. д. М. П. не мало попрацював над розвязанням цієї важливої проблеми — утворення кадра марксистів-сходознавців, що могли б надалі вживати марксівської методи до вивчення східніх мов. А за східніми мовами „ховається безмежна сфера культури народів Сходу, історія культури всієї людности, в тому числі західньої, що її початок на Сході. Які широкі про-
