Сторінка:Журнал «Східний світ», 1928. – № 1 (2).djvu/251

яко центра суфійського навчання з такими наставниками: аль-Кушейрі, ас-Суламі, шейх Абу-Саїд ібн-Абуль-Хейр, Баба Кухі Шіразі (Ібн-Бакуйе^[1]).

Переглядаючи короткі згадки про Омара-Хейяма, скупо розкидані у східніх біографів та істориків приблизно тих часів, ми маємо Хейяма за доброго знавця арабської мови, високого авторитета Корану та фикху, чудового астронома^[2], та математика^[3], доброго філософа, рівного по своїм знанням ібн-Сіні, відомого лікаря, якого запрошують навіть до шахського палацу для допомоги молодому Сінджарові, майбутньому султанові^[4].

Але поруч з такими всебічними знаннями Хейяма^[5], що допомагали йому увіходити до оточення людей великих володарів^[6]: — Джеляль-ед-дін уважав його за свою людину, а хакан Шемс-аль-Мулюк з Бохари^[7], остільки високо ставив Хейяма, що садовив поета поруч себе на троні, — разом з тим ми з тих самих джерел почерпуємо й такі відомості, що змальовують і другий бік яскравої, дуже характерної постаті поета з його ніжною безвідрадісно-смутною філософською поезією.

 

Ферведдина 448 г. еры Яздегерда, пятница (по русски 15-III-1079 г.). Арабские историки часто употребляют эру Джелляледдинову и называют ее „Тарихи-Маликий“. Эта эра, как и Селевкидская, — солнечная, а не лунная.

1. Доклады РАН 1924 г. апрель — июнь, стор. 59. Бертельс Е. „Две газели Баба Кухи Ширази“.
2. Ібн-аль-Асир „Катійе“ вид. Торнберга т. X, стор. 67; А. Христенсен стор. 14—15; Мухаммед Шехрезурій (XIII в.) „Нузгат-аль-арваг“ (Насолода сердець). Вже за наших часів у Франції перекладено його трактата з алгебри і „видано разом з астрономічними таблицями“ (Historia lit. powszechney т. V, ч. 11, стор. 81 І. Свіціцький) В. Жуковский (О. Хейям и странств. четверост.).
3. „L'algèbre d'Omar Alkhayyâmi“ par Woepke, Paris 1851; L'Astronomie mai, 1925. стор. 224 „Omar Khayyam, poète astronome“ P. Salet.
4. А. Христенсен — „Rech. surles Rob…“ стор. 19, також прим. 3 на тій же сторінці.
5. В. Жуковский — „Омар Хейям и странствующие четверостишия“.
6. А. Христенсен — „Rech. sur les Rob…“ стор. 18—22.
7. А. Христенсен — „Rech. sur les Rob…“ в „Le Rijád-es-Su'ará, antologie bibliographique écrite en 1748: „il (Omar) etait un des plus savants de tous les hommes et pendant sa vie il était estimé a tel point que, le sultan Sandar avait l'habitude de le faire asseoir à son côté sur le trône“.