Перейти до вмісту

Сторінка:Журнал «Східний світ», 1928. – № 1 (2).djvu/257

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Так, кажуть, помер Омар Хейям в Нішапурі, в своєму рідному місті, року 1123[1]. Міститься могила астронома-поета-вільнодумця… серед занехаяного садку, що весь заріс бур'янами.[2]

Нізамій 'Арузій з Самарканду (1110-1155) оповідає про те, як одного разу в розмові зі своїми однодумцями Омар Хейям сказав, що могила його стоятиме біля шляху і буде що-весни потопати в квітках[3]. Довелось Нізамію Арузію, вже кілька років після смерти поета, одвідати на весні Нішапур. І от на власні очі побачив він, як справдилось слово Хейямове. Могила поета стояла біля шляху по-під стінкою сада й цілком потопала в пахучих пелюстках цвітіння персікових та та грушових дерев[4]. „І згадав я слова, що почув (од Омара) в Балху. І заплакав я: ніде на поверхні земній, по усіх країнах землі, я не знаходив людини подібної до нього“[5].

Але не пропало слово Хейяма[6].

Минуло півтора століття, і Нізарі Кухістані[7] продовжує роботу Хейяма. Але Нізарі не Хейям. Його, безумовного

  1. За А. Христенсеном в його „Rech. sur les Rob.“ — р. 1124. У Катанова Н. в його „Восточной Хронологии“ — 1122 р. Граффаров А. в своїй Хрестоматии персидской письменности, Ч. 2 йдучи за текстом Чехар-Макала, обережно усталює смерть поета між 530 р. Г. та 508 р., „а 508 року, каже Гаффаров А., поет ще був живий, а року 530 Нізамій. Арузій одвідав могилу поета в Нішапурі. В переводі на наше числення це рр. 1114-1135.“, — як бачимо, сказано дуже обережно. Ф. Розен в своєму критичному виданні робайятів О. Х. (Берлін 1926 р.), де рік видання помилково визначено 1304 р. Г. замість 1345 Г., на стор. 54 пише, що смерть поета можна визначити приблизно року 517 Г. (1123 р.), а народження Г. 417—440, тоб то 1026-1048.
  2. „Историко-географический обзор Ирана“ стор. 69, В. Бартольд, СПБ, 1905 р.
  3. Теж саме у Маджму-л-надіра: стор. 993 — Bibliothèque Orientale d'Herbelot.
  4. „История Персии и ее литературы“ т. I. Ч. 4 А. Крымский, ст. 566, Москва, 1915 р.
  5. А. Христенсен — „Rech. surles Rob…“ стор. 21. Ф. Розен (крит. зведення роб. О. X. стор. 58).
  6. Доклады Ак. Н. СССР 1926 р. стор. 139 — Е. Бертельс — „Четверостишия шейха Маджд-ад-дина Багдади“.
  7. Повне ім'я — Хаким На'ім-ед-дін ібн Джемал-ед-дін Нізарі Кухістані народився біля 645 р. Г. (1247 р.) в Вірдженті, а помер р. 1320 (720 р. Г.), „Восточный Сборник“, стор. 43, прим. 1, 2. „Дестур-наме“ Нізарія. (Лнг — 1925 р.).