Доповіді дають можливість зробити висновки про той комплекс з економічних взаємовідносин, що достигає між СРСР та УСРР з одного боку та Малою Азією з другого, й про ту конкуренцію, що там зростає з боку Заходу.
Проф. Гладстерн в доповіді „Взаємовідношення між Хіною та иншими державами в европейсько-американській науці міжнароднього права“, показав наочно, як відбиваються інтереси колоніяльних держав також у науці міжнароднього права.
Вельми цікаві та особливої ваги набирають для Української Асоціяції Сходознавства проблеми, що безпосередньо звязані з тою історією, яка протікала на терені сучасної України за давніх часів, проблеми, що ще далеко нероз'язані. Ті пам'ятники, що їх тепер відкривають, розгортають перед нашими очима цілі епохи в усіх їхніх подробицях і висвітлюють нам звязки межи народами, що залюднювали тепер сучасну Україну, звязок їхній з народами Сходу, як вони переходили степові простори нашого Півдня або заселяли узбережжя Чорного моря та його річок.
УСРР в цьому відношенні є справжній скарб пам'яток, і дає для молодих наукових сил привабливе поле до діяльности та студіювання.
Цілком правий доповідач т. Дубровський стверджуючи, що канонічна система превалюючих історичних звязків України (Візантія, Литва-Польща, Москва) потрібує ґрунтовного доповнення, систематичним студіюванням звязків України з Близьким Сходом (Мала Азія, Кавказ, Іран, Туркестан), і цього доповнення можна сподіватися саме від вивчення матеріяльної культури пам'яток, шо розкидані по всій території України.
У цьому розрізі як раз величезну увагу З'їзду притягли до себе доповіді:
1) Проф. Бороздін — „Проблеми вивчення матеріяльної культури в тюркських народів СРСР“.
2) Проф. Федоровський — „Золотоординська старовина на Україні“.
3) Проф. Петрунь — „Ханські ярлики на українські землі“.
4) Проф. Дложеський — „Південна Україна та Мало-Азійський культурний комплекс. Ольбія та Мілет“.
5) Доповідь Османа-ефенді-Акчокраклі — „Перший проект прокопання Волго-Донського каналу в XVI-ім віці“.
