і винятки з системи. Через усе те праця його недосконала та й наразилася на напади критики. Японці спростили ту його систему й дуже поширюють по школах. Мене вперто опосіла думка остаточно спростити систему класифікувати хінські єрогліфи, спростити до ступеня найелементарніших і загальноприступних принципів, щоб і найскептично напоумлені особи могли навіч переконатися, що хінська мова куди не така важка, як про те звичайно гадають, і що потрібно власне не так багато праці й часу, щоб дати собі раду з нею. Я почав досліди в справі класифікації єрогліфів років п'ять тому. Дехто із моїх студентів чинили мені ретельну допомогу в технічній праці. В 1924–25 р. один із них, тов. Г., подав доцільну думку визначати одиниці у класифікації цифрами. Працюючи далі в цьому напрямі, ми уложили систему, назвавши її „десяткова“, бо за основу їй взято всього десять елементарних рисок, з яких складається хінський письменний знак. Зберігаючи ідею О. Розенберга, ми дозволяли собі надати лише невеличкі видозміни, й то такі. Розенберг, ідучи за принципом Васильєва, за „поле зору“ в єрогліфі мав лише уявлюваний долішній правий кут або долішню переважаючу рису. Ми взяли яко „поле зору“ всі чотири кути, але в певному порядкові (за рухом стрілки в годиннику). В кожному з цих „полів зору“, коли уявно накладати їх на єрогліф, якісь із десяти згаданих графічних елементів мусять опинитися в „полях зору“, а що вони мають собі кожний цифрове визначення від 0 до 9, це дало б змогу наче б „зашифрувати“ єрогліф чотиризначним числом. Тоді, беручи ці чотиризначні ряди з еквівалентними єрогліфами, було так не важко впорядкувати їх по вподобі за напрямком висхідним чи низхідним, ц.-т. 0000–0001–0002…9999, чи навпаки.
На жаль, упорядковуючи за такою системою словник Позднєєва, де є 4500 єрогліфів, нас спіткала непозбавна вада в нашій системі, саме, що не враховали чимало графічних нюансів, які виходять поза межі обраних нами десяти елементів. І, хоч як ми намагалися коментувати графічні елементи, включивши до них похідні нюанси, система вдавалась кострубата й важка до сприймання. Проте в 1925 р. ми переклали в цій системі весь словник Позднєєва та ознайомили наші сходознавчі установи з його новим строєм.
