О. Розенберга. В першому відділі всі єрогліфи, що їх характерна ознака горизонтальна риса в усіх виглядах у долішньому правому кутку, ц.-т. в „полі зору“. У другому відділі всі вертикальні, у третьому з рисами, що відхилені ліворуч, і т. д.
У своїй новій системі я удостотнив принцип напрямків рис, замість п'яти груп у мене шість, бо одну групу Розенберга — крапки я поділив на дві: 1. крапка, ухилена згори-униз-праворуч, 2. крапка, ухилена знизу-вгору-праворуч. Тоді приділив цим групам цифрові визначення:
| Горизонтальна | група | …0 | |
| вертикальна | „ | …1 | |
| ухильна | ліворуч | „ | …2 |
| „ | праворуч | „ | …3 |
| крапка | вниз | „ | …4 |
| „ | вгору | „ | …5 |
Що в кожному хінському єрогліфі цілком легко пізнавати й виразно знати напрямки рис за наведеними шістьма групами, то, встановивши певну послідовність цих напрямків, легко хоч який єрогліф зацифрувати. Ось візьмімо єрогліф „сонце“ (див. у словнику Позднєєва, ключ № 72). У ньому риси — три горизонтальні та дві вертикальні. Вигляд його такий: простокутник, довший вертикально, упоперек горизонтальна риса (日). Приймаючи горизонтальний напрям за перший, вертикальний за другий, зашифрувати його так — 00011, а простіше покажчиками 0³1². Єрогліф „дерево“ (див. у словн. Позднєєва кл. № 75), визначатиметься 0123; з цього шифру легко вигадати, який вигляд має цей єрогліф (木).
Щоб уникнути надто великої кількости повторних цифр, краще визначати першу цифру більшою в розмірі й показник ступеня вгорі, а дальші цифри дрібніші розміром і показник унизу. Далі можна впорядкувати словник у напрямку збільшення цифр і їх показників, скажімо так:
Перша сторінка нового хінського словника за цифровою системою:
0 |
або: 01₂ |
