Втягнені в конфлікт рядні сторони зобов'язуються не укладати згоди одна без одної.
Перед нами, очевидно, звичайний формальний союзний договір, з'єднаний з певними умовами про військові заходи, цебто з військовою конвенцією, частково включеною в самий текст договору. Але для того, щоб допомогти нещасній Хіні, на яку може ще раз напасти Япанія, треба, мовляв, дати Росії можливість подати цю допомогу. Для того суходольного війська треба ще тримати і морські збройні сили. Суходольне військо, мовляв, треба буде перевозити через Маньчжурію до загроженого пункту найкоротшим шляхом: для того треба будувати залізницю через Північну Маньчжурію. Щоб мати морську базу на випадок нападу з боку Япанії, конче потрібний порт, що в зимі не замерзає. Такий порт є Порт-Артур, що й переходить разом з Ляодунським півостровом до Росії. Мирним шляхом, як „союзник“, Росія домоглася того самого, чого не домоглася Япанія в наслідок переможної війни.
Певна річ, що до будування Хінської Східньої залізниці спричинилися, крім імперіялістичних жадань, дуже поважні потреби Російського Далекого Сходу. Кінчилося будування великої сибірської маґістралі, вже доведеної перед тим до Чити. Треба було зв'язати Сибір з примор'ям, „Зеленим Клином“, з Владивостоком. Найкоротший шлях лежав через Північну Маньчжурію. Але, певна річ, подібний мотив не мав би впливу на Хіну і російська дипломатія вдалась до військового союзу з Хіною, щоб дістати концесію на побудування Хінської Східньої залізниці.
Дальша історія Хінськ. Східньої залізниці коротко така: договір уложено не з російським урядом, не з Росією, як державою, а з підставним Русько-Китайським Банком, що утворився майже рік перед тим, 22 грудня 1895 р. Русько-Китайський Банк уложив 1896 року договір з Хінським урядом на збудування залізниці. Згідно з договором, Хіна дає Русько-Китайському Банкові концесію на побудування залізниці через Північну Маньчжурію, при чім для цього йому дається певну смугу землі і право ставити всі потрібні спорудження. Залізниця повинна бути підприємством спеціяльного Товариства Хінської Східньої залізниці. 1903 року залізниця майже закінчена і тоді ж почали експлоатувати.
Потім настав 1905 рік, русько-япанська війна, провал Росії на Далекому Сході, Портсмутський мир (у вересні 1905 року). Згідно з Портсмутським договором, як відомо,
