Сторінка:Журнал «Східний світ», 1930. – № 1–2 (10-11).djvu/179

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

збудувати металюрґійний завод, і в Сухумі чи то в Очемчірах. Поклади ж руди в Криму біля Керчі та на Таманському півострові величезні. Ткварчельське вугілля може оживити цей край[1].

В Абхазії також не без металів та мінералів різних. Так, наприклад, в 30 кілометрах від м. Гудаут в урочищі „Дзишира“ знайдено ознаки мідних та срібляно-свинцевих руд. Ознаки мідних руд скрізь зустрічаються по Абхазії. Зустрічається скрізь по Абхазії й мармур. Навіть знайдено ознаки золота й срібла. Треба додати, що є перекази місцеві про здобування генуєзцями золота в Абхазії. Та всі ці багатства зовсім недосліджені.

Окрім всього цього річки Абхазії незвичайно прудкі, з численними водоспадами, мають в собі величезну енерґію, що її можна перетворити в „біле вугілля“.

П'ятилітнім пляном намічено будову трьох електричних гідростанцій.



  1. Известия Абхазского Научного О-ва 1926 г. Випуск II. Материалы для изучения производственных сил Абхазии. Ткварчельский каменный уголь. Сухум, 1926 г.

    ВСНХ Грузии. Известия Ткварчельской Комиссии. Випуск II. Издание Ткварчельской комиссии. Тифлис, 1928 г.

    Советская Абхазия 1929 г. №№ 97, 100, 101, 102.