ні на північне узбережжя Чорного моря, в тому числі й Крим. Можливо, що, як вказує в Cambridge history проф. John, L. Myres, кімерійці, що осіли один час у Сінопі, підтримували морськими шляхами взаємини зі своїми земляками, які трималися на південному узбережжі Криму після скифської навали. Однак, це узбережжя занадто невелике, щоб стати за притулок решткам великого народу. До того ж на Кримському узбережжі в VII та V ст. ст. до нашої ери була низка грецьких колоній, а тому поворотного переселення кімерійців не могли б не помітити. Адже клясичні автори про це нічого не кажуть. Тому можливо припустити, що витиснені з Малої Азії кімерійці пішли в маловідомий та трудноприступний район Чорномор'я. Такий район є Кавказьке Чорноморське узбережжя, з яким до того ж кімерійці були зв'язані ще за часів свого перебування на півдні Росії та на Північному Кавказі. Кімерійцям були відомі кавказькі проходи, на що певно вказує Геродот, а також, можливо, асирійські аннали. А щоб обізнатися з кавказькими проходами, за винятком Дербентського, треба довго жити в горах. Коли ж кімерійці, на взірець пізніших анналів, не боялися проникати в дикі межгір'я Дар'ялу і через них заповняти Передню Азію, то тим більше треба припускати, що вони добре знали Кавказьке узбережжя, де гори відносно приступні і де легке та розкішне життя. Тому, коли припустити, що кімерійці посідали район Новоросійська та Краснодару, то треба припускати, що вони поширювали свій вплив і на Кавказьке узбережжя. Кавказьке узбережжя приступне для племен, що обізналися з горами, але воно, звичайно, становить неподолану перепону для степовиків. Тому треба гадати, що після скифської руйнації, коли, за Геродотом, кімерійська маса в цілому була змушена шукати порятунку у втечі, значна її частина заховалася в сусідніх горах. Кімерійці ж, що заповнили Малу Азію, були лише частиною цієї маси, тому що, коли через кавказькі проходи могли іноді проходити великі збройні загони верхівців, то для возів та валок ці шляхи були неприступні. Кімерійці тікали від скифів всім народом (що можливо для кочовників, приклад — переселення половців до Угорщини після монгольської навали), а тому треба припускати, що в Малу Азію вдерлись лише збройні загони, що легко посувалися і до того ж мали звичку до довгих походів. Головна ж маса — жінки, діти, старі люди — мусіли затриматися в горах, що до того ж були неприступні для скифів. Коли ж кі-
