Візьмімо ашугів, співаків з народу, що під акомпаньямент або в супроводі музикальної ілюстрації виступають перед народом в невеличких ансамблях, де мотиви кохання часто-густо сплітаються з елементами політичної сатири на тлі яркого соціяльного оформлення. У своїх піснях вони зберігають пам'ять про минуле свого народу, не забуваючи тимчасом і сучасного його. Цехова організація ашугів, інструментовка, музика, мова, самий ансамбль, — це ті скарби народньої творчости, на які звернули вже увагу „будинки культури національних меншостей“ тощо, і в Москві, і на місцях. Вони, ці скарги, чекають свого дослідника і не взавтра, а сьогодні, тому що час іде, не жде, — ашуги поволі зникають.
Схід і особливо Кавказ, в силу історичного свого минулого — шляху народів, зберігає в глибині своїй такі зразки музичної творчости, що можуть стати в великій нагоді при розрішенні важливого питання про походження та розвиток самої пісні. Наприклад, у скелястій Сванетії, серед пережитків сивої давнини, на тлі ще живих первісних форм суспільного життя, ми знаходимо низку зразків, де мелодія не йде в супроводі слів у наслідок неповного ще оволодіння пісні й музики роздільною мовою. А танок, що в соковитих образах так живо подає дослідникові життя людини в історичному аспекті, переносить нас, спостерігачів, до найстаріших часів історії людства. Так само свята й весь старий ритуал життя людини з дня народження і до самої смерти.
Минулого літа я проїздив з доручення Всеукраїнської Академії Наук Кавказом, простуючи до Астари, до Талишу. Ще перед цим, в році 1917, я їхав тою ж дорогою до Баку разом з акад. А. Кримським в складі трапезунтської експедиції Російської Академії Наук під керівництвом нині покійного акад. Ф. І. Успенського. І я не впізнав сучасного Сходу: так сильно він подався вперед. Далекі лінії Кавказького снігового узгір'я і снігові шапки Ельбруса лишилися здалека ті ж, що й були. Але навколо змінилося все: горець не той, що був раніш. Велика революція зрушила його з місця, одкрила йому очі на інші привабливі обрії в житті. Старе запаморочене покоління міцно тримається своїх звичок, шанує шаріят і адат. Село ще в руках мулл і ефендіїв. Тимчасом молодь тягне до нового.
Я бачив собор і дзвіницю. Тепер це елеватор і водонатискна башта. Великий, гурт заклопотаних людей оточував ці нові установи.
