Сторінка:Журнал «Східний світ», 2016. – № 4 (93) – Переклади – Д. В. Бурба (118—126).pdf/3

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Сутри 25–27 стверджують, що духовний шлях бгакті перевершує шляхи діяльності, знання й технічної йоги, тому що він приносить усі плоди інших шляхів духовного удосконалювання. До того ж Всевишній відчуває відразу до гордовитих, але прихильний до смиренних.

Сутри 28–33 присвячені розгляду взаємозв’язків бгакті й знання. На противагу тим, хто вважає, що здобути бгакті (не як техніку, а як стан) можна тільки через знання або що бгакті й знання взаємозалежні, автор сутр проголошує, що бгакті є своїм власним плодом і що цей плід реальний – на відміну від абстрактних концепцій прибічників шляху знання.

У сутрах 34–42 перераховані методи бгакті-йоги: відмова від об’єктів органів чуття, відмова від прив’язаностей, безперервне поклоніння, оспівування якостей Бога й слухання про них. Найдієвішим чинником визнається прихильність великих святих та Господня ласка. Констатується, що знайти святого дуже непросто. Проте з Божої ласки й завдяки тому, що немає різниці між Богом і Божою людиною (настільки тісно вони поєднані), любов до Бога все ж можна здобути.

Сутри 43–45 вказують на необхідність уникати спілкування із сумнівними особами, негативні наслідки якого (поява хіті, гніву, омани, ослаблення пам’яті, втрата розуму, втрата всього) порівнюються з океаном. У сутрах 46–50 сказано, хто може перетнути океан майї (ілюзії): це той, хто зрікається недоброго спілкування, служить благородним вчителям, стає безкорисливим, живе усамітнено, сторониться мирських справ та їхніх плодів і відсторонюється навіть від Вед. Окремо наголошується, що така людина не лише сама спасається, а й сприяє спасінню всього світу.

У сутрах 51–55 зазначається, що любов до Бога осягається особистим досвідом – вона інколи проявляється в гідного її. Таку людину цікавить лише Бог, вона слухає лише про Нього й думає тільки про Нього. Але описати цю любов словами так само неможливо, як німому описати смак їжі. Проте все ж наводяться такі її характеристики: вона поза матеріальним, позбавлена хіті, неперервна, найвитонченіша й щомиті росте.

Сутри 56–57 говорять про нижчу, або попередню, стадію бгакті. У цій стадії розрізняються три підвиди, які визначаються трьома типами віруючих й трьома фундаментальними силами матеріальної світобудови – ґунами, причому кожний попередній підвид є кращим за наступний. Коментатори пояснюють, що людина, яка перебуває під впливом раджаґуни (“запал, рух”), просить у Бога грошей. Це вже краще, ніж, перебуваючи під впливом тамоґуни (“інертність, тупість”), жадати від Бога допомоги в кривдженні тих, кого вважаєш своїм конкурентом. Але ще кращим є той віруючий, котрого цікавить лише пізнання Бога. (Детальніше про це сказано у “Бгаґавата-пурані”, 3.29.8–10). Щодо типів віруючих сутра обмежується визначенням “стражденний та інші”. Скоріше за все, тут ми маємо посилання на шістнадцятий вірш сьомої глави “Бгаґавадґіти”, в якому сказано про “чотири типи доброчесних людей: стражденні, ті, хто прагне знань, бажає багатства, й мудрі”. У двох наступних віршах Крішна каже: “З них вирізняється мудрий, завжди зосереджений, відданий Єдиному – бо дуже дорогий Я мудрому і він дорогий Мені. Усі вони благородні, але вважається, що мудрий – моє Я, бо він, зосередивши розум, перебуває в Мені”. Без мудрого в списку залишаються ті, хто бажає багатства, спрагнені[1] знань і стражденні. У “Йога-сутрах” (2.15) сказано, що “для мудрого все є стражданням – через безперервні зміни, неспокій, сліди [минулих] вражень, а також внаслідок суперечливого розгортання ґун”. Такі коментатори, як Свамі Шивананда, Субрахманья Шарма та інші, пишуть, що в другому типі класифікації вищими є стражденні, але зазначають, що це страждання викликається розлукою з Богом.

Сутри 58–61 твердять, що, на відміну від інших засобів наближення до Бога, в бгакті легко досягти успіху – через незалежність від інших доказів. Тобто досвід спілкування з Богом сам по собі є для бгакта достатнім. Також зазначається, що

  1. “Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть” (Євангелія від Матвія, 5.6).