Сторінка:Журнал «Східний світ», 2016. – № 4 (93) – Переклади – Д. В. Бурба (118—126).pdf/5

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

більш об’ємним: “Диспут – не те, на що треба покладатися” (або просто “Не треба покладатися на диспути”). З другого боку, у санскриті є чотири типи складних слів, причому таке слово може складатися з десятків основ, фактично замінюючи собою речення, що надає санскриту ознак інкорпоруючої мови. Наприклад, у сутрі 82 ми зустрічаємо слово guṇa-māhātmyāsakti-rūpāsakti-pūjāsakti-smaraṇāsakti-dāsyāsaktisakhyāsakti-vātsalyāsakti-kāntāsakty-ātma-nivedanāsakti-tan-mayāsakti-paramavirahāsaktirūpaikadhā. Смислові зв’язки між елементами цього слова не мають зовнішнього вираження. Українська мова, у принципі, також дозволяє створювати довгі складні слова (наприклад, водогрязеторфопарафінолікування), але не завжди і не такі довжелезні. Тому в подібних випадках одне санскритське слово перекладається майже цілим реченням. Також у деяких випадках задля пояснення доводилося додавати (у квадратних дужках) слова, яких немає в оригіналі. Проте маємо надію, що цей переклад, незважаючи на його недоліки, дасть читачеві доволі адекватне уявлення про “Бгакті-сутри” Наради.

Нарада-бгакті-сутри (Nārada-bhakti-sutrāṇi)

1 Отже[1], пояснюємо бгакті.

2 Воно – вища любов[2] до Нього[3]

3 і вічне єство[4],

4 здобувши яке, людина стає досконалою, стає безсмертною, стає вдоволеною;

5 отримавши яке, ніхто [вже] [нічого іншого] не бажає, не журиться, не ненавидить, не радіє, не стає прагнучим[5];

6 пізнавши котре, [людина] [духовно] сп’янілою стає, [немов] закляклою [у трансі] стає, такою стає, що знаходить радість у [істинному] Я[6].

7 Через [те що це бгакті має] форму приборкання[7] [хтивих бажань], воно не таке, як хіть[8].

8 Але приборкання – це зречення [і] від справ світу, [і] від Вед[9].

9 Ототожнення[10] з Тим та байдужість до того, [прагнення] чого приборкується.

10 Ототожнення – відмова від іншого покровительства.

11 Байдужість до того, [прагнення] чого приборкується, – здійснення [лише] того, що благотворне у світі й Ведах[11].

12 [Навіть] після твердої рішучості [йти шляхом бгакті] хай буде піклування про [виконання норм] Писання.

13 Інакше – загроза падіння.

14 До закінчення строку носіння [душею] тіла [має бути] також мирська діяльність – харчування й т. д., – але мінімальна[12].

15 [Далі] через відмінності різних поглядів називаються різновиди тієї [любові до Бога].

16 “[Це] потяг до пуджі[13] й т. д.”, – так [каже] син Парашари[14].

17 “[Це схильність] до духовних оповідей”, – так [каже] Ґарґа[15].

18 “[Вона здобувається] неперешкоджанням прагненню душі”, – так [каже] Шанділья[16].

19 Але Нарада [каже] так: “[Це] піднесення Тому [Богові] всього зробленого, величезне збентеження при забутті про Нього”.

20 Воно є саме таким, [як сказано в усіх цих означеннях].

21 [Воно таке, наприклад], як у пастушок Враджу[17].

22 Але навіть тут немає забуття чи відкидання знань про велич [Бога].

23 Відсутність того [знання] – [це] наче в коханців.

24 Нема ж бо в цьому, [другому випадку] ощасливлення щастям іншого.

25 Але це [бгакті] вище за карму, джняну та йогу[18].

26 Через те, що [воно] – втілення плодів [карми, джняни та йоги].

27 І через відразу Всевишнього до гордовитих і прихильність до вбогих [духом][19].

28 Одні так [кажуть]: “Лише знання засіб [здобуття] того [бгакті]”.

29 “[Бгакті й знанню властива] взаємозалежність”, – так [кажуть] інші.

30 Син Брахми[20] [каже] так: “[Бгакті] таке, що є своїм плодом”.

 
  1. Athātas (atha + atas) має таке ж значення (тільки дещо посилене), як atha (“тепер”, “далі”, “тому”). Цим словом часто маркується початок книги, глави, розділу.
  2. Словом “любов” тут перекладено термін prema(n).
  3. Під “Ним” мається на увазі Бог. У цій сутрі замість tvasmin (tu + asmin, букв. “саме до Нього”), де займенник стоїть у місцевому відмінку, зустрічаються варіанти тексту з давальним відмінком: tasmai (“до Того”) або kasmai (“до Кого”).
  4. Amṛta-svarūpā. Svarūpā – букв. “своя форма”. Цей термін використовується в значенні “істинна природа” (якоїсь сутності). Словом “вічна” тут перекладений пасивний дієприкметник минулого часу amṛta (у значенні прикметника букв. “безсмертна”), який має ще й похідне, більш вузьке значення: “напій безсмертя”, “амброзія”. Таким чином, допустимий також переклад “нектарна сварупа”.
  5. Пор.: «Хто не радіє й не ненавидить, не журиться й не бажає, хто відсторонився від “доброго” й “поганого” та має бгакті – той дорогий Мені» (Бгаґавадґіта 12:17).
  6. Якщо сприймати ātman як звичайний зворотний займенник, то можна перекласти “знаходить у собі”.
  7. Nirodha. Цікаво, що саме це слово вжито в знаменитому означенні “Йога-сутр” (1.2) Патанджалі: “Йога – приборкання вихорів свідомості”.
  8. Хіть – kāma. У широкому сенсі цим словом може називатися будь-яке недуховне бажання.
  9. Тут відкидається шлях формального ритуалізму прибічників пурва-міманси. Така само вимога є в Бгаґавадґіті (2.42–45): «Необізнані, задоволені буквою Вед, які говорять “немає нічого іншого”, проголошують, Партхо, барвисті промови, що обіцяють народження як плід справ, рясніють описом різноманітних ритуалів, спрямованих на отримання задоволень і здобуття влади. [Ці люди] сповнені бажань, їхня вища мета – рай. У прив’язаних до задоволень і багатства, чий розум захоплений цією [промовою], не буває рішучого розуму, зануреного в транс. Веди обмежуються сферою трьох якостей матеріальної природи. Арджуна, будь вищим за три якості матеріальної природи, стій над двоїстістю, завжди перебувай у винятковій чистоті (sattva), не переймайся придбанням й збереженням, перебувай у своєму Я».
  10. Ananyatā, букв. “неінакшість”.
  11. Ця сутра стверджує, що відмовлятися треба не від усієї діяльності у світі (який дехто вважає порочним), а лише тієї, що шкодить духовному розвитку, і це перегукується з настановою Бгаґавадґіти (18.5): “Не слід нехтувати [такою] діяльністю, [як] аскеза, жертвопринесення й подаяння; їх слід здійснювати. Для мудрих аскеза, жертвопринесення й подаяння – очищувачі”.
  12. Перекладено відповідно до трактування більшості індійських коментаторів. Але слово tāvat частіше перекладається не в сенсі “злегка”, а прислівником “поки”. Таким чином, переклад може мати такий вигляд: “Але, звичайно, поки не закінчиться строк носіння [душею] тіла, [має бути й] мирська діяльність: харчування й т. д.”.
  13. Пуджа – індуїстське богослужіння, в яке входить піднесення скульптурному образу божества запаленого світильника, ароматичних речовин, квітів і т. д.
  14. Син Парашари – В’яса, легендарний записувач Вед.
  15. Ґарґа – легендарний автор “Ґарґа-пурани” та “Ґарґа-самхіти”.
  16. Шанділья – ім’я мудреця, згаданого в “Чхандог’я-упанішаді”. Також він вважається автором “Шанділья-упанішади”, “Шанділья-бгакті-сутр” та “Шанділья-самхіти”.
  17. Врадж – священне для індусів місце паломництва в індійських штатах Уттар-Прадеш, Раджастхан і Хар’яна, де, згідно з Пуранами, народився й провів свою юність бог Крішна.
  18. Тут карма(н) – це діяльність, що має на меті особисту вигоду (хоча б і потойбічну), джняна (букв. “знання”) – пізнання Бога філософськими роздумами (джняна-йога), а йога – пізнання Бога завдяки медитаціям за системою Патанджалі (тобто аштанга-йога).
  19. Пор.: “Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать” (Якова 4.6; 1 Петра 5.5). “Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне” (Євангелія від Матвія 5.3).
  20. Тут син Брахми – Нарада.