31–32 Так само, як цар не [стає] вдоволеним від лише споглядання царського палацу або голод не закінчується від споглядання їжі й т. д.
33 Тому тими, хто прагне звільнення [з полону матеріального існування], має обиратися саме це [бгакті].
34 Вчителі оспівують методи здобуття цього [бгакті].
35 Але та [любов до Бога отримується] завдяки відмові від об’єктів органів чуття та відмові від прив’язаностей.
36 [Вона] – від безперервного поклоніння.
37 [Мати її можна] навіть у миру – завдяки оспівуванню якостей Бога й слуханню [про них].
38 Але особливо – ласкою великих та з крихти Господньої ласки.
39 Проте благотворне[1] спілкування з великими важко мати й не осягнути.
40 Однак [вона] все ж здобувається – милістю Того [Господа].
41 Завдяки тому, що немає різниці між Тим [Богом] і людиною Того [Бога].
42 Лише це є засобом. Лише це є засобом.
43 Треба зректися всілякого недоброго спілкування.
44 Як від причини хіті, гніву, омани, ослаблення пам’яті, втрати розуму, втрати всього[2].
45 Ці [негативні наслідки], [що] наче хвилі, від [недоброго] спілкування – як океан.
46 Хто перетинає, хто перетинає [океан]-ілюзію? Той, хто зрікається [недоброго] спілкування, служить благородним [вчителям], стає безкорисливим[3].
47 Хто живе усамітнено[4], скидає мирські кайдани, піднімається над трьома ґунами[5]; хто зрікається придбання й збереження [матеріальних благ].
48 Хто сторониться [мирських] справ і плодів [мирських] справ і так піднімається над двоїстістю [світу].
49 Хто навіть від Вед відсторонюється, отримує винятковий безперервний потяг [до Бога].
50 Він перетинає, він перетинає [океан-ілюзії], спонукає світ перетнути [океан-ілюзії].
51 Не описати словами єство любові.
52 Як німому – [не описати] смак [їжі].
53 Інколи [вона] проявляється в гідного [її].
54 Позбавлена ґун, позбавлена хіті, неперервна, найвитонченіша, [вона] щомиті росте й осягається особистим досвідом.
55 Здобувши цю [любов], [віруючий] дивиться лише на Того [Бога], слухає лише про Нього, думає лише про Нього.
56 Через різницю в ґунах або через різницю між стражденним[6] та іншими [видами віруючих] нижчий[7] [ґатунок бгакті] [буває] трьох видів.
57 Кожний попередній вид є кращим за наступний.
58 [На відміну] від інших [засобів наближення до Бога], в бгакті легко досягти [успіху] –
59 через незалежність від інших доказів[8], через власну доказовість.
60 І через те, що [бгакті є] формою вищого спокою, вищого блаженства.
61 Через те, що сам [віруючий], мирські й ведичні [справи] ввірені [Богові], мирські втрати не є приводом для хвилювань.
62 При здобутті тієї [любові до Бога] мирські справи – [це] не те, що треба відкинути, але зречення [бажання] плодів [своєї праці] й садгана[9], [націлена на здобуття] тієї [любові до Бога], – [це] те, що має робитись.
63 Оповіді про жінок, багатство, невірних[10] – те, що не треба слухати.
64 Пиха, лицемірство й т. д. – те, чого треба зректися.
65 [Бгакт] є таким, що присвятив всі вчинки Тому [Богові][11]. Бажання, гнів, гордість і т. д. – [це] те, що треба робити [лише] у зв’язку з Тим [Богом].
66 Після розриву [обмежень нижчого ґатунку бгакті], яке має три форми, проявлятися має любов, яка складається з вічного служіння [Богові], поклоніння [Йому душі як] вічної коханої [Бога]. Саме любов має проявлятися.
67 Бгакти – найкращі з тих, хто прагне лише Одного.
68 [Розчулено] оповідаючи з клубком у горлі, мурашками по тілу й сльозами одне одному [про Бога], [вони цим] очищують родини й землю.
- ↑ Благотворне – букв. “недаремне” (amogha).
- ↑ Пор.: “У людини, що концентрується на об’єктах почуттів, зароджується прихильність до них; із прихильності розвивається бажання, з бажання народжується гнів. З гніву виникає омана, від омани – затемнення пам’яті, через затемнення пам’яті пропадає розум, через руйнування розуму [людина] гине” (Бгаґавадґіта 2.62–63).
- ↑ Пор.: “Бо важко подолати цю Мою божественну ілюзію… Але ті, хто звертається до Мене, долають цю ілюзію” (Бгаґавадґіта 7.14).
- ↑ Пор.: “Нехай йог на самоті постійно зосереджує розум, перебуваючи в безлюдному місці, приборкавши думки, без бажань і власництва” (Бгаґавадґіта 7.14).
- ↑ Три ґуни – фундаментальні “якості”, або сили матеріальної світобудови: саттва (чистота, прозорість, істинність), раджас (запал, рух) і тамас (інертність, тупість).
- ↑ Пор.: “Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені” (Євангелія від Матвія 5.4).
- ↑ Слово gauṇī можна розуміти також як “пов’язаний з ґунами”.
- ↑ Pramaṇā. Цей термін має також значення “засіб отримання достовірного знання”. У різних даршанах (“системах індійської філософії”) кількість праман варіюється, але найчастіше йде мова про три: безпосереднє сприйняття, висновок, що ґрунтується на ньому, і словесне свідчення (взяття до відома правдивого висловлювання, в тому числі приписів духовної традиції та одкровення).
- ↑ Sādhana (букв. “засіб”) – сукупність регулярних дій, що мають духовну мету, “духовна практика”.
- ↑ Nāstika – той, хто не визнає авторитету Вед.
- ↑ Пор.: “Усе, що робиш, їси, офіруєш і даруєш, усю свою аскезу – все це роби як підношення Мені” (Бгаґавадґіта 9.27).
