Сторінка:Журнал Министерства народного просвещения Часть 017 1838.djvu/560

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ТРАЯНІВ ВАЛ В ПІВДЕННІЙ РУСІ. — В Галичині та на Русі існують навіть зараз залишки давнього насипу, у народі його називають Траяновим валом, про який, за свідченням очевидців, згадують давні і новітні Польські Історики. Бандтке в Історії Королівства Польського (Т. I., стор. 11) говорить, що цей вал тягнеться від Білої Церкви довжиною на 10 миль до Дніпра, місцями перериваючись і зрівнючись із землею. Марчинський, в Описі Поділля (Т. I., стор. 186), також свідчить, що цей насип простягається крізь села: Кремінне, Зверхівці, та Сатанівської волості, і що його сліди помітні в Повітах: Ушицькому, між Михайловкою та Вороблівкою, у Кам'янецькому, на полях с. Оленівки, Калиня, Безпословці, між Панівцями та Кульчивціма; звідки простягається через ліс Борошиловський, Карапчевський; потім, минувши ліса Городецької волості від Яромілки, розташовується в околицях м. Кременець, і відмежовує його від с. Лисоводи. Далі проходить крізь Верхівецьку волость та через саме село до містечка Сатанова в Галичині, де сліди валу знаходяться під містечком Магеровим. Подекуди Траянів вал зовсім незначний; но є місця, де висота його сягає до 4 та 5 футів; в деяких навіть, напр. в Кременці, на ньому є фортифікаційні виступи. Марчинський вважає, що цей вал було насипано для означення кордонів Дакії, завойованої Траяном близько 105 року; але кордони Дакії ніколи не були так далеко, а завоювання Траяна звісно на Півночі були ще далі. В цих місцях знаходять Римські монети, але це