Кленівській економії, в с. Максимівці, Великій Писарівці, Краснокутську, іноді по кілька десятків примірників листівок і брошур.
Бойова, цілеспрямована агітація революціонізувала селян, піднімала на боротьбу проти місцевих утискувачів і самодержавства. Так, 25 травня, селяни села Кленового розгромили економію Кеніга. Приводом до цього послужило звіряче вбивство панським об'їждчиком селянина Трохимова, який ловив рибу в ставку економії. Озброєні чим попало селяни вступили в справжній бій з кінними стражниками, які розганяли селян нагаями. На місце сутички терміново була викликана рота солдатів. Це була перша на Харківщині збройна сутичка селян з властями з початку революції.
Величезний вплив на селян мала праця В. І. Леніна «К деревенской бедноте». В ній просто і дохідливо, на прикладах революційної боротьби селян Харківщини в 1902 р. (тоді виступали селяни Валківщини і Богодухівщини та суміжних повітів Полтавської губернії, було розгромлено 24 поміщицькі економії) В. І. Ленін з'ясовує програму боротьби селян за землю і свободу, проти царя і поміщиків. Один з примірників ленінської праці було виявлено в Полковій Микитівці. Привіз її в село посланець партії більшовиків Калиниченко і залишив селянину Харитону Степановичу Лагуті. Перед тим, як потрапити до рук поліції, книга побувала в багатьох селянських руках і була зачитана до дірок. Настільки «крамольна» книга була небезпечна для властей, що всю дорогу до Харкова її супроводжували озброєні до зубів два стражники і урядник.
Кілька документів повідомляють про розповсюдження більшовицької літератури в Богодухові. Так, в ніч з 8 на 9 вересня по дворах і частково по вулицях Великій (тепер Шевченка) і Покровській (тепер вулиця Леніна) було розкидано прокламації РСДРП під назвами «Цар закликає…» «До селян». Поліція підозрювала в їх розповсюдженні одного з жителів села Заброди, який працював у Харкові і в ту ніч повертався на вокзал на поїзд. За деякими даними, які тепер неможливо уточнити, друкування листівок найпростішим способом було налагоджено в Богодухові.
Можна було б навести ще цілий ряд факторів про розповсюдження забороненої, антиурядової літератури в повіті в 1905 році, але зупинюсь лише на одному.
11 вересня опівдні поліцейський наглядач, проходячи через міський сквер, звернув увагу на трьох чоловіків, що сиділи на лаві, один з яких читав якусь книжечку, а два інших уважно слухали. Помітивши поліцейського, прикажчик Чорноп'ятов намагався заховати брошуру і цим викликав підозру. Надзиратель відібрав у Чорноп'ятова брошуру РСДРП і додаток до неї «Програму РСДРП», прийняту на II з'їзді партії. При допиті Чорноп'ятов заявив, що одержав брошуру від місцевої селянки Тютюнникової, а та заявила, що знайшла її на Великій вулиці і передала приказчику, який ніби обіцяв передати знахідку в поліцію.
Навіть наведених фактів досить, щоб зробити висновок про систематичне, здійснюване в широких масштабах і, очевидно, не без участі місцевих жителів, розповсюдження марксистської літератури на Богодухівщині. Долаючи кордони поліцейських сищиків, ленінське більшовицке слово правди знаходило шлях до серця і розуму людей, збуджувало енергію, кликало до дії. Не випадково в роки першої російської революції в повіті неухильно збільшувалась кількість селянських виступів. Так, наприклад, в 1905 р. сутичок з місцевою адміністрацією було всього 3, а в 1906 р. — уже 6 сутичок з стражниками і військами відповідно 3 і 9. А всього за 1905—1907 рр. на Богодухівщині відбулось 115 виступів різного характеру з 885 зареєстрованих по губернії, тобто більше, ніж в будь якому повіті Харківщини.
В лютому 1917 року відбулась друга революція в Росії. Владу царя було повалено. Трудящі відвоювали деякі права і свободу. З'явились Ради робітничих і солдатських
