2) до весілля панна Катерина буде мешкати, як і перше, у своїх батьків; 3) повінчані молодий і молода повинні „додержати одне одному слово віри“, а котра сторона злама його, т̀а мусить заплатити другій стороні десять тисяч золотих і „нагородити шкоди і наклади в якім хоч суді і по першім позві“.
Цю интерцизу, яко свідки, підписали і печаті свої до неї поприкладали поважні люде, а серед їх були: митрополит Петро Могила та архимандрит Филон Кизаревич.
Тепер же зміркуємо, які стали наслідки з того, що Катерину Стрибелівну повінчано з Яном Ярмолинським? Чи стали вони подружжям? З умови шлюбної, підписаної митрополитом, який сам вінчав цю пару, виходить, що зовсім ні, не стали вони подружжям. В умові написано, що повінчана молода зостається жити в свого батька аж до весілля, що має відбутися аж через два з половиною роки! Названо її так, як і до вінчання звано „панною“ і тільки „пришлою, як пан Бог дасть, малжонкою“ се б то жінкою її повінчаному з нею молодому. Значить, як Бог дасть, то через два з половиною роки буде вона йому жінкою. А як Бог не дасть? Два з половиною роки — час довгий, багато чого може відмінитися. Може молода відкинеться від молодого, а може він од неї… Ну, про такий випадок і написано в
