роки після вінчання, а може й зовсім не відбудеться. Та певне й під багатьма такими вмовами були підписи духовних особ. Через те, що весілля не зараз відбувалося після вінчання, то й вінчано молодих і в петрівку, і в спасівку, і в пилипівку; невідомо тільки, чи вінчано в великий піст. А весілля відбувалося в м'ясниці, звичайно в неділю. Записи про те, що вінчано молодих у пости, познаходили в старих урядових книгах історики: Микола Костомаров та Орест Левіцький. Костомаров знайшов запис про те, як 1676 архирей чернігівський дозволив козакові Молявці-Многопіняжному звінчатися в петрівку з Ганною Кусівною, прикро наказавши старому Кусові зараз по шлюбі взяти дочку за руку та й вести її додому, а весілля справити аж тоді, як молодий вернеться з походу. Так і зроблено: молоду з церкви батько повів додому, а молодий пішов з церкви на обід до полковника, а по обіді рушило козацтво в похід. А з того запису, який знайшов в урядовій книзі д. Орест Левіцький, знати, що Катерину Стрибелівну з Ярмолинським вінчано в пилипівку.
Тільки вже з того часу, як духовенство вкраїнське стало підлегле петербурському св. синодові, почав синод заводити і на Вкраїні свій лад, і здалися йому негарними вкраїнські звичаї про одружіння. Року 1774-го св. Синод, за згодою цариці, видав наказ, щоб,
