добровольне в умислі а зуполнім здоров'ї будучи, а не хотячи большого зайстя і розниц межи нами множити, — я од сього часу і на потомниї часи малжонка свого, пана Яцка, з того мешкання малженського, котороє я з ним по всі часи міла, од себе од малженства вольним чиню: я од нього вольна, а він од мене. А іж нас пан Бог за гріхи наші тим навідити і малженство розлучити рачил, про то я, пану Богу поручивши, дозволяю пану Яцку за себе кого хотя почіяти, а мні теж вольно замуж за кого хоня пойти, на що єсмо промежду себе і листи роздали. А що ся тичет дітей наших, тиї мают бути: при мні дві дочці — Магдалина і Настася, а при пану Яцку сини два — тван і Яким. Тими, так я, я і він ведле повинности хрестіянської опекатися і старати о них, яко цнотливим родичом о дітех своїх пристоїт, маєм вічне. А того ростання і постановення нашого в жаднім артикулі не маєм взрушати, під зарукою його королівської милости п'яти сот кіп грошей: а заплативши тиє заруки, предся тоє постановеннє вічно держано і в покою на обидві сторони заховано бити має. А при тому були і того добре свідомі: його милость пан Андрей Русин, підстаростий луцький і пан Михайло Коритенський, коториї їх милость панове печаті свої, за прозьбою моєю, к тому моєму визнаному листу приложили: і я теж сама пе-
