князеві Курбському та його жінці тільки через те, що вони незлагідно жили, хоча церковні установи не дозволяють через це розлучати подружжя. І князь Курбський після тієї розлуки оженився вдруге при живій жінці і цей шлюб його вважався законний. А року 1570 київський митрополит Іона розлучив із жінкою луцького суддю Гаврила Бокія теж тільки через незлагідне семйове життя.
Ось іще зразок того, як ставилося духовенство до розлуки. У другій половині XVI-го сторіччя дуже побожний чоловік Василь Загоровський, каштелян брацлавський і городничий замку володимирського, оженився з княжною Збаразькою. Але недовго пожили вони вкупі, бо не було в їх гарного життя семйового, то вони й розійшлися, подавши одне одному розлучні листи і навіть не заявили тих листів ні перед світським, ні перед духовним урядом і не було їх записано ні в які книги урядові. Потім Загоровський оженився вдруге з княжною Катериною Чорторийською. З цією жінкою прожив він років з дев'ять, і мали вони двох синів. Року 1577 набігла на Вкраїну орда татарська і Загоровський пішов із військом у похід воюватися з Ордою, та й узято його в неволю і одведено в Крим. Там і вмер він року 1580. Перед смертю написав він духовницю і добра свої одказав своїм дітям. Тоді перша його жінка, княжна
