суду перед володимирського архирея Теодосія Лазовського, бо йому митрополит приручив скінчити нарешті цю справу, бо вже була вона в кількох урядах та і в самого митрополита.
Стала до суду і друга жінка Загоровського, княжна Чорторийська. Але в неї був тільки віновий запис, що його дав їй Загоровський перед шлюбом та „розлучний лист“ йому від першої жінки. Та ще те сказала вона суддям, що дев'ять років вона й Загоровський жили вкупі і ніхто: ні уряд, ні перша жінка Загоровського не вважали їхнього шлюбу незаконним.
Два дні судді, під приводом архирея Теодосія, міркували про справу, а на третій день присуджено так, що Катерина Чорторийська була законною жінкою Загоровському, і діти їх мають право одержати батьківщину, бо вони законні спадкоємці після свого батька. То виходить, що духовний суд під приводом архирея признав законною розлуку Загоровського з першою жінкою, хоч вони розлучилися тільки через незлагідне семйове життя і зробили це, не вдаючися ні до якого уряду — ні до духовного, ні до світського.
І світський суд, у справах, що торкалися подружнього життя, теж не додержував писаних законів і давав иноді розлуку в такому випадкові, коли, додержуючи за-
