зав щось невиразне. Величковський зрозумів ті слова так, що можно йому женитися і одружився з удовою Ганною Новицьківною. Але через якийсь час, року 1725-го звелено Величковському йти на три місяці в манастирь одбувати покуту за те одружіння: те саме звелено і другій жінці його. Він у манастирь не міг іти, бо мусив іти в похід. А через пів року прислав архирей неблагословення його жінці і заборонено було їй до церкви ходити, а в її господу заборонено духовенству вступати: а про цю кару звелено по церквах читати і на дверях церковних цей наказ архирейський поприбивати. Так два с половиною роки карано бідолашну жінку, а як вернувся чоловік з походу, то того ж дня пішла вона в Великобудиський манастирь і там тридцять неділь покутувала з малою дитиною. Просив Величковський архирея змилуватися над бідолашною жінкою. Потім полковник ніженський і вся полкова старши́на прохала змилуватися над Величковськими, благословити їх шлюб і дозволити їм жити вкупі: але відповіді не було ніякої. Тоді Величковський прохав гетьмана Данила Апостола оступитися за його, і той написав у Синод. Аж тут, року 1730, з архирея Ванатовича знято було архирейський сан і вмерла перша жінка Величковського. Тоді він знову почав прохати синод, щоб знято з його господи архирейське неблаго-
