Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/100

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


100 — Далі заявив Державний Секретарь Кольхан, за згодок, зборів, що пре- ніхінарне питання про участь української делеtації, як самостійної дeсtації в мирових переговорах, повинно бути спочатку обговорено мія: хелеtатахи сок.3- них держав і потім передане на обговорення зборів.“ По обговоренню питания делегатами Центральних Держав зложив ІПредсіҳатель граф Чернін на засіданню конференції 12. січня таку заяву: „На пленарніх засіданню 10. січня передав хан еря: зний Секретар Української Народньої Республики Голубович ҳеієtаціях чотирьох союз- них держав ноту Генерального секретаріату Української Народньої Республики з 11. - 24. грудня 1917. р. ч. 726. Ця нота містить в точці 7. заяву про те, що заступлена Генеральних Секретаріатом Українська Народна Республика виступає самостійно в міжнародніх справах та що вона, подібно як і кнші держави, хоче брати участь у всіх жирових переговорах, конференціях, конфресах. у відповідь на це маю честь від іхени extrацій чотирьох сок зних держав заявити таке: ми признаємо українську делєtацію самостійним і уповноважених представництвом самостійної Української Народньої Республики формальне приз - нання Української Народньої Республики самостійною державою застрігають собі чотирі союзні держави до заключення мирового договору.“ Голова російської дехєtації л. Троїцький заявив після цього слідукче : „В звязку з питанням, порушеним тепер заявок цехt:rацій чотирьох союзних дер:ав, я уважаю необхідним дя інформації і Хля того, щоб запобіту можливих непорозумінням, зложити таку заяву: ті конфлікти, які повстали між Російських ІІравительством і Генеральний Секретаріатом і фактичні (і пови яких відомі більш- менш всім присутнім, не мали й не мають жаҳного звязку зі справою само03- начення українського народу. Вони повстали через противенства між політикою ('овітів, Народніх Комісарів, і енерального Секретаріату, противенства, які вх- явилися, як на території України, так і по-за її мехами. По торкається самооз- начення України, яке фактично відбувається в форі Народньої Республики. 10 ца справа не може бути причиною конфлікту між: (бома братиiми респубхикахії. З огляду на те, що на Україні нема жадних окупаційних військ, що політичне ғнгги відбувається там вільно, що так нема ані середньовічих ставових (eo) - с.10B11 ix) органів, які хотіли б преставляти країну, а ні призначеного зверху позірного міністерства, яке працює в межах, призначених йому згори, далі ; (г.Яду на те, що на Україні є всюІІ вільно вибрані ради робітничих, са.ІДатських і селянських депутатів та що при виборі всіх орtанів самоуправління 19 Детжано засад загального, рівного, без посереднього виборчого права з тамним поданнях голосів. - немає і не може бути надіого сумніву, що процес само означения Україні в її теоrрафичних мегках і в державних формах, які відповідають во... Українского народу, знайде своє закінчення.*) З огляду на појІєреднє і в згоді з заявою. 3.x ::енок. 10. січня. Іосійська дедестація не бачить кадьої перешкоди 11 самостійної участи дететанії Тенераль- ного Секретаріату вхирових переговорах.“ Державний Секретарь Голубович заяBOB Iісля цього, що тек.I- рацію чотирьох союзних держав прийнято до відома і що, на її (тенові, українська ҳехєrація бу ҳе брати участь в морових переговорах.

  • ) Цедовге мотивовання визнання Совітською Рнією Української Народньої

Республики мало на оці не стільки обгрунтування позиції Ради Нароҳніх коxi- сарів супроти України, скільки окуповані Німцями частини бг шої Росії (ІПольщт, „Титву, Курляндію), які німецькі дете:tати визнавали також, як і Вкраїну, вже самоопреҳілившимися окремими самостійними державами і охов.1ями, на цій підставі, російській делеtації право заступати ці краї. Голова російскої щелеtації Троцький не пого:увався з таким пог.18,40х Німців і зазначив з свого боку Інизку умов, при яких Совітська Росія могла б вважати волю народів тих країв свобідно виявленою. 1[е питания довело потім - до серйозних непорозумінъ иіх делєtаціями Совітської Росії і центральних держав.