— 107 — на Україні наслідком останніх подій. Українські совіти салдатських, селянських і робітничих депутатів провадять в цілій Україні рішучу боротьбу проти київської Ради, при чім ця боротьба в богатьох части- нах України довела до рішучої перемоги совітів, які виступають в ціл- ковитій згоді з петроградським Совітом Народніх Комісарів. Цілий камівновугільний басейн Дона, ціла маталорична область Катерино- слава і харьківська та полтавська губернії е в руках українських со- вітів. В инших частинах України зростає сила совітів, і постійно зменьшу еться вплив київської Центральної Ради. В день, коли ро- сійська делегація відїздила з Петрограду, безпосереднім телеґрафом з Киіва донесено, що київський Генеральний Секретаріат предложив свое уступлення. Яке рішення матиме ця війна київського правитель- ства та який вплив вона матиме на делеrtаіцію пана Голубовича, ще невідомо, але з попереднього з'ясування справи вино, у всякім разі, що миру, заключеного з київським Секретаріатом при теперішних обстави- нах, в жаҳлім разі ще не можна вважати за мир в Українською Республикою. Троцькийї виправдуе попереднє признання української делеtації російською тим, що відносини на Україні в той час були инші, а тепер змінилися. Тепер, коли в Петрограді відбувався з їзд совітів робітничих, селянських і салдатських депутатів, на якім за- ступлені також і українські совіти і на якім одноголосно рішається справа про федеративні основи російської республики, участь представ- ників Українского народнього Секретаріату в тутешній російській делегації відповідае цілком відносинам, які панують вро- сійській республиці. Коли делеr'ація пана Голубовича мае, як і раніш, мандат київського Секретаріяту, російська делегація не підносить жад- ного протесту проти її ҳальшої участи в мирових переговорах, але у вся- кім разі можуть бути признані тільки такі умови. Заключені з Укра- јною, які будуть формально стверджені правитель- ством федеративної республики Росії. У відповідь на цю заяву заявив член української делегації пан М. Левітський, що відповідь на неї дасть українська делеtація по по- вороті членів її з Київа. Пан Кюльман від імени делеrації Централь- них Держав висловив після цього бажання відкласти дебати над заявою Троцького до повернення делегації Української Центральної Ради зауваживши, що голова російської делегації в свій час жадним словом. не згадав про те, що поруч з делеtацією Української Центральної Ради е це якась ипша інституція, яка хоче провадити переговори від імени України. На цю останню увагу відповів Троцькийї, що о раніш російська делегація не мала нагоди говорити про друго заступництво України, бо тоді ще не було ухвали совітів українських робітничих, селянських і салдатських депутатів про посилку соїх делегатів на ма- рові переговори. Питання, яка з двох організацій матиме право оста- . точно провадити переговори від імени Української Республики, роз- Вяже вислід боротьби між обома організаціями. Врешті питання було окладено до повернення української де- леrації. В засіданні австро-угорсько-німецько-російської комісії ДЛЯ полагодження політичних і територіяльних справ, яке відбулось 31. січня,
