— 115 — військом, і Росія зобовязуват3с: не вмішуватися в нове устаҳження державно-правних і народно-правних відносин цих повітів, залишаючи населенню цих повітів перевести новай лај в порозухінню з сусідніми державами, цеб-то з Туреччиною. Точка договору, що торкалась відносин мі:1. Українсю та Coвіт - ською Росією, була викладена так : „Росія зобовязуеться негайно зак) чити мир з Українською Нарощньою Республикок) і признати жировий договір між цією державою та чотирма. союзними державами. Українську територію негайно очиститься від російського війська і російської червоної гвардії. Росія припиняе всяку аtітацію чи пропаr'ану проти правитель- ства чи публичних установ Української Народньої Республики.“. Цим договором святкувала німецька імперіялістична буржуазія свою мілітарну перемогу на Росією. Розділ IV. Соціально-економична політика та законодавство Української Центральної Ради підчас війни з Мо- сковщиною. 12. Під проводом українських соціяль-демократів та соціялістів- федералістів. Грунт для Української Центральної Ради дава.10 україн- ське селянство та вояцтво і тільки почасти нечисленне українське робітництво. Одначе провід в Центральній Раді належав не провідникам українського селянства та вояцтва -- українських соціялістам-револк)- ціонерам, а українським соціяль-демократам та українським соціялістаў- федералістам, цим ҳвом (демократичній і буржуазно-демократичній, пар- тіям, що ніколи не мали за собою широких народніх мас. Соціалісти-федералісти — соціялісті" з непорозуміння — ідео- Сльотн демократично-буржуазного таҳy. не даремно .Іюбили називати себе „европейською партією" — ево.Іюціоністами. Вони завше висту- пали проти загострення клясової боротьби, борони ідею спільного національного фронту" і почувати вехику нехить до всяких револю- ційних експериментів. Це була тиІова (на зразок російських кадетів) ліберально-демократична буржуазна партія, якій бракувало для широкого розвитку діяльності тільки одного — української (національно-евідомої) буржуазії. За браком цієї останньої вона обмежувалась кодами нечис- тенної української інтелігенції та почастя міщанства. Маючи в своїх рядах інтеліг'ентські сили, вона базувала на цьому, свій вплив на по- політику Української Центральної Ради. Дуже близько 10 цієї партії стояла українська соціяль-демократія, власне її праве крио, те саме, що задавало тон партійній політиці і політиці Центральної Раҳ11. Поширити свою роботу на неукраїнське
