Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/125

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


— 125 - Соціялісти-федералісти і соціяль-домократи, хоч і ображались за таку ,,нев:(Ячність“ соціялістів-революціонерів, яких вони „підучили“. Як сказав в одній з своїх промов в Центральній Раҳі соціяль-демократ Б. Мартос, проте були раці ,оказії" і охоче пішли в одставку, тим більше, що міністерські портфелі вже не віщували нічого доброго. До Киіва наближався, зі своїми військами Муравйов. Вся Україна горіха в огні горожанської і московсько-української війнІІ. Зробивши собі В.Доволення з того, що кілька день все ж таки побув міністрами (після Генеральних Секретарів), есерівсько-ecдeків- ський кабінет, нарешті, офіціяльно подав водставку. Нац Київом вже розривались шрапнелі з большевицько-москов- ських гармат. Українські соціялісги-революціонерні мусіли творити пра- вительство і рятувати власними силами стоячу вже на краю безоҳиі українську державність. Та тут гірко дала себе знати от молодість нартії, про яку ми говори.11 вище, і брак ясно закресленої провідної партійної лінії, брак 10 Деії і роскол на Дві течії. Лівиця партії ясно бачила, що війна мі: Совітською Росією й Україною Являється ІІІкідливою помилкою, щ) Політика 1(ентральної Радции падто збочила вправо, відірвавши цен - тральну Рату від робітництва, селянстві та вояцтва, що необхідні Якісь на звичайні хаходII .Iя того, щоб врятувати станови ІІце. IIій I'рупі вже було трудно порозуміті{сь з основного течією партії, що Досі постійно була в більшости, як в центральній Раді, так і в Цен- тральному комітеті партії. Через те порозуміння. Пого здавалось було Досягнуто при виступі в 1ентральній Рајці проти Секретаріату В. Він Кінченка. розкхеїлось і, коли прий II 10 до складання списку нового ес-ерівського - правительства, розбіжність по??!ів. ріжниця в позиціях лівої і правої частини Центрального комітету Партії знові виявилась у всій своїй непримиримости. Центральний Комітет нартії не міг відшукати спільної паяг- «форми, на якій можна було б скласти кабінет. Засідання Комітету, щ) ТІГІся кілька днів, не дали ніяких наслідків. Ні од{II и проєкт- список майбутнього кабінету не зібрав більшости. Ситуація була без- Вихідна. Ліва 'рупа, шо вели в цей час через російських лівііх соц.- рев. переговори з Радою Народніх Комісарів про пришинення війни. спинилась була хв.тево навіть над проектом політичного перевороту — насильного скинення Центральної Ради і оголошення радянської влади на Україні, думаючи таким способом знайти вихід з глухого кута. Але до здійснення цього проскту не дійшло. Сами ліві (інтер- націоналісти) е ваrал псь, не будучи певними, чи вдався б такий переворот і чи приніс би він сподівані наслідки, аҳо того ж ці на- міри-проекти були в коріні підрізані арештом майже всієї лівої I'рупи (інтернаціоналістів членів 11ен граҳьної Ради і Центрального Комітету Партії.*) .

  • ) Арешт відбувся в помешканні Центра.Іьної Ради на засіданню (-ерів-

ської фракції, з наказ у коменданта м. Київа с.-. Ковенка. В чиеті арьс HIT Bних були : Полозов, Михайличенко, Сіверon-(ҳоевський, IIумський та інші.