Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/128

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


— 128 — Що-до виїзду з Київа, то треба сказати, що він був тато орга- нізований. Про виїзд не було попереджено не тільки всієї президії Центральної Ради і членів, а навіть і де-яких членів кабінету. Багацько українських діячів зовсім не знали про ввіад уряду і другого дня, коли вже большевики вступили в Киів, вільно виходили на вулиці, де й попадали до рук большевиків. Через свою непоінформованість про виїзд уряду попали до рук большевиків в числі инших бувший міністр земельних справ О. Зарудний і член Центральної Ради І. Пугач. Так есдеківсько-есефівський бльок уступHвся з провідного пеця тоді, коли вже було дуже пізно. 13. Запізнене законодавство: Закони Центральної Ради про землю і про восьмигодинний робітничий день. Парламентська комісія, обрана на III сесії Центральної Раҳі, виробила (на спіх) земельний закон. який і був (так само на спіх, без довшого обміркування ухвалений Центральною Радою в середніх числах (ст. ст.) січня 1918 р. *, Большевицькі шрапнелі, що розривалися саме в день читання закону над будинком Центральної Ради, зробити те, що за нього голосувати майже всі фракції Центральної Рад. Ні одна з фракціїй не висту- шила проти. Українські соціяль-демократії, голосуючи за гакон, засте- рігли тільки собі право внести в нього згодом де-які поправки. Ось зміст цього закону: Коли я виходив з інів і вечером, в день встурк Уосковськог війська: через II уявку, то мав нагоду бачити, як радів тоді приходові большевиків весь „ш уявськийї світ“. Робітники та візники, озброєні, запружували вулиці, мету- шинсь, кричали, розставляли варти, ловили „Українців“. Коштува10 мені в ікого, труда пройти через це народне море“. Минувші ІШуявку, наткнувся разом з 10В Азарке-Вчом, з яких вийшов

Київа) біля Караваєвських хач на панцирний московсько-боюневицький потяг,

що несміливо ще наближався до Київа. Зобачивши на залік, салдати ночали кричати, щоб ми підійшI.III 10 потяга. Мусіхи підійти. Бачихо — непоганий панцирний потяг. На ньому написано: „Революціонный по€3 I товарища Тенина. Вся власть советам.“ Кругом потяга — змучені, миршавенькі салдатики: вик.Іючно Великороси. Чогось метушаться, спинивший потяг. зорять навкруги. Документи (розуміється підроблені), що ми пред'явнін, не ціхкох задовольнити ватажків потягу, але після де-яких суперечок з нашого боку, замість першого рішення, яке звучало: „садитесь в тоезд, поедем вместе в Кіев'“, — послува друге : — „Ну, чорт вас бери, ните. Если нужно будет, потох розставен І тут — в потязі, і там — на Шулявці -- раділі і бинсь проти цю активно, охоче, виключно Великороси та почасти Жиди. Майже цілу ніч (надав мокрий сніг довелось ити нам лісом 10-над шоссе (по якому 19дили большевицькі частини і рхні невідо:Iі люде). Заснувши на кілька годин в придорожній жидівській орш, ҳругого дня ми зустріли авто- мобіль, що їхав вже в напрямку від Жиі охира. в автомобілі сиділи Голубович, Порш. Ткаченко. Всі з рушницями. Іхали встановляти військовий звязок по шоссе.

  • ) в склах Комісії, досить великої, в числі наших входн.1: Шумський

(y. с.-р.), Христюк (у. с.-р.), 11ухтинський (рос. с'-р.) і Дешевой (рос. с.-р. ). Фактично законопроект було вироб.тено ди чотирма особами, при чому в основу його було взято постанови українських селянських зіздів в земельної справі: за схему к дія законопроекту було взято вироблений фракцією соціялістів-революціо- нерів в Російській Другій Державний Думі проект земельного закону. Докладчиком по законопроекту в центральній Раді виступав 11. Христюк (у. с.-р.). мобіль, що как придорожній си частини і р.