Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/130

— 130 — Примітка. Оподаткуванню підлягають тільки лишки землі поверх встановленої норми або надзвичайні доходи, які залежать від природних якостей участка, його близькости до торговельних центрів і шляхів та вiд инших соціально- економичних умов, незалежних від праці господарів господарства. 13. Строки користування землею встановлюються громадами і товариствами, на підставі правил, встановлених земельними комітетами, згідно з цим законом. Примітка. Право користування може переходити в спадщину. 14. Передача права користування участком землі можлива тільки з дозволу громад і земельних комітетів. 15. Участки приватно-трудового користування, на котрих зовсім при- пиняється господарство або заводиться нетрудове, переходять в порядкування громад і земельних комітетів. 16. При зміні господарів участків землі всі заведені попереднім госпо- дарем і невикористані земельні поліпшення і меліорації оплачуються йому новим господарем. 17. Сільські громади і товариства хліборобів відповідають за порядкування землею перед земельними комітетами. 18. Для переведення заходів до охорони і розвитку багацтв землі за- кладається Державний Меліоративний фонд. 19. Для допомоги нормальному розвиткові сільського господарства державою. організується сільсько-господарський кредит. Розділ III, Переходові міри. 20. Вивласнення всіх земель з їх водами, надземними і підземними прr- родними багацтвами в межах Української Народньої Республики переводиться без викупу. 21. За попередніми власниками й орендарямі (окремими особами, сімям 11, товариствами і громадами), по їх бажанню і з постанови волостних земель 1x комітетів, залишаються в користуванню участки землі з садами, виноградниками, хмільниками і т. иншI. в скількости, яку вони власною працею і працею своєї сімї можуть обробити. Примітка. Трудові сади, виноградники, хмільники і таке инше зали- шаються в користуванню бувших власників і не врізуються. 22. Всі землі, які до видання цього закону були в розпорядженню орtанів місцевого самоврядування і ріжних громадських установ, в порядку ст. 7 основ- них засад, залишаються в їх користуванню з постанов повітових земельних комітетів. 23. Садибні участки землі під оселями і ріжними господарськими, торго- вельними і промисловими підприємствами залишаються в користуванню власників у скількости, яка встановляється земельними комітетами чи органами міського самоврядування по приналежности (ст. 4). 24. Всі инші землі, не зазначені в ст. 21, 22 і 23, переходять до порядку- вання земельних комітетів. 25. Одночасно з цими землями від власників переходять до росіпорядження земельних комітетів живий і мертвий сільсько-господарський інвентарь та будівлі, за винятком тієї скількости їх, котра коңче потрібна їм для життя і ведення приватно-трудового господарства чи торгових і промислових підприємств, згідно 3 ст. 23. 26. Зазначені в ст. 24 і 25 землі поділяються земельними комітегами на дві частини : а) на землі для загально-громадського господарства, згідно 8 ст. ві?, і б) на землі для приватно-трудового користування. 27. з земель, призначених для приватно-трудового користування, в першу чергу задовольняються потреби місцевої малоземельної та безземельної хлібо- робської людности і в другу — потреби місцевої нехліборобської і немісцевої людности.