— 146 — в скрутну хвилину нашого життя, і не тають захіру в чі-небудь ерехінити наші закони й порядки, обмежити сахостійність і суверенность нашої Республики. I Українська центральна Рада не хае нару задержувати в своїх руках власти довше, ніж можуть зібратись Всенародні Українські збори. Установчі Збори, призначені на день 2. Лютого, не моган зібратись через большевицький наступ. В цій хвилі ще невідохо, де встигли відбутись вибори і чи не знищено результатів цих виборів. Але в кожноху разі Центральна Рада як тільки кожна скорше постарається скликати вибранців народніх, вибраних загальних, рівних, безпосереднім, тайних і пропорціональних гоҳосованнях, і передасть їх власть, а тепер всіх громадян Української Землі закликає : Непевним поголосках, котрі пускають вороги лаҳу та свободи, не вірити і братись до громадської роботи. Помогати правительству у боротьбі з беззадіях і всіма, хто його сіє. Роботою пильною, твердою, зорtанізованою спішити залічити рани, задані нашій країні тяжкою війною і усобицями. Подбати особливо про те, щоб земля, яка перейшла до рук трудящого народу, була вся засіяна, бо в хлібі нае багацтво. Аби жила і цвіла наша відроджена, вільна і незалежна Українська народня Республика. Дано в Киіві, року 1918., дня 1. березня, в свято народження Тараса Шевченка.“ *) Всі ці заяви про незмінність курсу внутрішньої політики Цен- тральної Ради робились в надії, що Німці дійсно повздержаться, хоч би у своїх власних інтересах, від втручання у внутрішні справи Української Народньої Республики. Офiцiяльнi заяви відповідальних німецьких полі- тичних і військових кругів, здавалось, давали де-які підстави для такої надії. Представники німецького штабу заявили, що вони прийшли з самими дружніми намірами, як „гості“. З приводу чуток, які ширились між селянством, що немов би Німці прийшли на заклик поміщиків, щоб перешкодити переведенню земельної реформи, представники штабу за- явили, що це брехня, бо Німці ні в якім разі не мають наміру втру- чатися у внутрішні політичні відносини Українив“. Німецький Дер- жавний Канцлер Граф Гертлі нв своїй телеґрафній відповіді на повідом - лення Голови Ради Народніх Міністрів Голубовича про звільнення від московських військ Київа, між іншим, підкреслив брав у Ніхців на- мірів втручатись у внутрішні справи України такими словами: „Хай на завше збереже український народ волю і владу, щоб жити у згоді по власному розумінню і ним самим установленому праву. Ніхецькі війська ще стоять у вашому краю. Одначе маю смілість заявити, що, Як тільки ви прийдете до переконання, що справа німецьких військ скінчена, негайно буде даний наказ про їх вивід“. Та не так склалося, як сподівалося. Німецьке військо, перебу- ваючи під проводок реакційної монархичної німецької буржуазії, швидко встряло у внутрішню клясову соціально-економичну боротьбу на Україні, ставши, натурально, в оборону інтересів буржуазії України. Та про це пізніше. Це вже сягає по-за житомирский період, який характеризується зусиллями правительства і Центральної Ради Вставити діяльність німецьких військ на Україні в такі рямці, які дали б українському правительству змогу провадити намічений ним курс політики без пресії з боку тих військ. “.
- ) 3 часу заведення нового стін.лю, всі дати показані по цьому новоху стилю.
