Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/147

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

— 147 -— 6. Під прапором української радянської влади (Російські большевики на Україні). Хоч у війні між Совітською Росією і Українською Народньою Республикою місцеві українські (територіяльно) большевицькі елементи відограли дуже незначну, цілком другорядну ролю, проте на характеристиці цих елементів необхідно спинитись тут трохи докладніце, з огляду на те, що саме вони давали своє ідя, свій прапор для прикриття - окупаційної політики Совітської Росії на Україні, а також і через те, що саме на ці часи припадають початки народження українського комунізму. Спинимось тут спочатку на народженню Комуністичної партії (большевиків) України, тої партії, яка, властиво, і покликала м совітські війська на Україну і яка за допомогою цих військ нама- галася взяти в свої руки провід над робітниче-селянськими масами України. Народження її припадає саме на час загострення відносин між Українською Центральною Радою і Радою Народніх Комісарів. На передодні Всеукраїнського Робітниче-Салдатсько-Селянського з'їзду (що відбувся в Київі в грудні 1917. року) в Київі було випущено листівку від „Соціяль-демократії України“ до українських робітників, вояків і селян. Випустила її група член в Російської Комуністичної Партії, в склад якої входив, між иншим, і Затонський. В листі являлося, що на Україні організується партія Українців-большевиків під назвою „Соціяль-демократії України, і пояснювалася необхідність засновання цієї нової партії. Українські соц.-дем. і соц.-рев., говорилось в листівці, влигались з буржуазією: російські большевики — чужа партія, отже нема кому боронити інтересів пролетаріату і бідніщого селянства на Україні, і через це треба закласти нову партію. На київскій конференції Російської Соц.-Дем. Роб. Партії (боль- шевиків), що відбулась в звязку з Всеукраїнським Робітниче-Салдатсько- Селянським з'їздом, ця листівка викликала протест проти „антипар- тійних та антидiсціплінарних вчинків членів партії, що випустили листівку. Все ж, не дивлячись на протести, на конференції було визнано необхідним обеднати всі організації Рос. Ком. Партії (больш.) на Україні в єдину українську оріtанізацію з назвою „Соц.-дем. України“ в формі підзаголовку до загальної партійної назви російських большевиків — „Рос. Соц.-Дем. Р. П. (большевиків)“. е) На конфе- ренції гаряче дебатувалось українське національне питання, але „розброд“ що-до цього був настільки великий, що конференція не в стані була прийняти якогось певного рішення. Одна група, на чолі з Затонським, заявляла себе ледве не цілком „самостійницькою“, друга, в Склад якої входили катеринославці, цілком ігнорувала український рух, не визнавала ні українського народу за націю, ні України за окремий національно-територіяльний економичний організм. Для цієї останньої групи істнував тільки „Південь Росії", і через те вона просто одмовлялась слухати і розуміти будь-що про Україну.

  • ) На цій конференції найбільшим сепаратистом" виступав Затонський,

Який обвинувачував Рос. (оц.-цем. Р. П. (больш.) в бездіяльності на Україні і нех.уванню українського руху.