— 148 — А Таким чином, завдання нової обласної орі' иізації Рос. Соц.-Дөх.. Р. І. (больll.) на Україні залишились песни і II, і обранийн «ференції Головнийї Комітет партії больневиків Україні явився одразу ж напів-, коли не цілком, мертвороженою тиною, ма:10 Здатнок) через внутрішню свою хворобу 40 росту і розвитку. Ilід знаком такої внутрішньої розвоєности прой II.Таа вся дальша робота російських большевиків на Україні. Власне, в принціпі більшість партії ніякого роз (воення не міла: 14я більшість (і дуже велика) цілком щиро і переконано не визнавала ніякої України, ніякої української революції і твер 40 стояла на позиції єдиної неподільної монолітної Совітської Росії від Білого моря ак до Чорного. Але цю целостность Миросозерцаният“ порушували факти життя: а) факт існування Цен- тральної Ради (хоч би й буржуазної, але все ж української дер- жавної влади), б) далі факт переговорів елеi'ації центральної Ради в Берестю, в) факт істну вания українських соціалістичних партій. Що домагались самостійности України, і так далі. Отже треба було 70 всіх цих фактів „пристосовуватись“. Таким перішим пристосованням“ до української дійсности в вели- кому масштабі і явився так званий „Перший З'їзд Рад України“ (сколок Київського Всеукраїнського Робітниче-Салдатсько-Селянського З'їзду) в Харькові в грудні 1917. р., який утворив Центральний Виконавчий Комітет Рад України під головуванням МеҳВедева, про- голосив Українську Соціялістичну (Народню) Республику в федератив- ному звязку з Совітською Росією, утворів українське правительство — Народній Секретаріят *), вислав делеrацію в Бересте (Медведев. Шахрай), як складову частину російської мирової делеrації, і дав взагалі українську фірму настунтові війська Совітської Росії на Україну. Робилося все це „по неволі“. не щиро, як щось тимчасове, Як уступка неприемлим, настирливим - фактам життя, з якими не можна було не рахуватися. Через це і в наступні російського совітського війська на Україну і в політиці цього війська і російських больше- Виків на ній Український Виконавчий комітет, правительство і вартія большевиків не відограли ніякої політивної ролі. Наступ російського совітського війська на Україну, який мав всі ознаки окупації України і націобальної боротьби, — ось що було головне в цей момент, ось що відогравало рішаючу ролю в подіях. Через це про цей наступ головним чином і довощиться тут говорити, а не про так званий український радянський уряд. Подібно до того, як фактично вів війну проти Центральної Ради головнокомандуючий російського совітського війська Муравйов, який був дійсно головно- командуючим і мав військо, а Юр. Коцюбинський (секретарь військових справ) не мав ніякого війська, ніяких апаратів і ніякого Впливу на військові події і був тільки українською етикеткою па
- ) в склад Народнього Секретаріату в чиелі инших входили: Євгенія
Бош (внутрішні справи), В. А у есем (фінанси), Мартинов (почта й телераф), €. Терлецький (земельні справи), Ю. Коцюбинський (військові виправи), Зат()нсь: нй (освіта).
