Сторінка:Замітки і матеріяли до історії української революції. 1917-1920 рр. Том II (1921).pdf/153

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


— 153 — Так кінчив своє істнування бутафорний робітниче-селянський уряд України. *) В ці ж дні відбулась в Таганрозі партійна нарада большевиків- комуністів, на якій знов було порушено справу з орtанізацією окремої комуністичної партії для України. Після бурхливих дебагів запропоно- вано було дві пропозиції в справі „ор'анізаційних форм партійної діяльности на Україні: перша -- Кві рінга: „Утвори ги автоном Ну партію з своїм IЦентральним Комітетом і з своїми з'їздами, не під- лягаючу спільному центральному Комітетові і з їзҳам Російської Кому- ністичної партії"; друга: „Утворити самостійну Комуністичну партію, яка має свій ІЦентральній Комітет і яка звязана з Російською Кому- ністичною Партією через міжнародню комісію (І Інтернаціонал) Ця друга „самостійницька“ пропозиція була ухвалена більшістю голосів. Одначе їй не судилось бути переведеною в життя. Катеринославці" повели проти „самостійників“ кампанію і в процесі дальної ор- Танізації Комуністичної партії (больш.) України (що відбувалась на Московщині) перемогли: К. ІІ. (больш.) України пішла шIяхом єдиної неділимої Росії, а разом з цим і єдиної Російської Комуністичної партії в областною організацією її на Україні. **)

  • ) Дальшша історія цього уряду" така ж незвичайна, як і попередня. При

переїзді девятки“ з Таганрогу до Москви робітниче-селянський уряд воскрес знов і вів в травні місяці 1918. р. в Москві переговори з совітським урядом Росії про „теснейшую связь“ обох урядів. На конференції партійних большевицьких ортанізацій України (І З'їзд), що відбулась в липні місяці того самого 1:18. р. в Москві, було ухвалено (по докладу Епштейна) Народній Секретаріат України роспустити. Так помер Народній Секретаріат вдруге. На його місце було орtані- зовано (Центральним Комітетом Ком. Партії [больш.] України) Центральний Военно- Революційний Комітет. Та в серпні місяці 1918. р. цей Ц. В.-P. Комітет „родив“ знова „Рабоче-Крестьянское правительство Украины“. На другому з'їзді Ком П. (больш.) України (в Москві в жовтні 1918. р.), що одбувся після невдалої спроби роб.-сел. уряду" підняти повстання на Україні проти гетьмана, „роб.-сех. уряд України" знов було скасовано. Сами большевики ,,катеринославці“ називати цю історію з радянським українським урядом ,,игрой ЦИ. К. Украйны в правительство“ („Правда“ ч. 132, 1918 р.). Дійсно, це була цілковита „ігра“ і політиканство. Для повніщої характеристики цього політиканства треба нагадати ще про оголо- шення (в Таганрозі) Донецько-Криворожської Республики і посилку делеtації від Народнього Секретаріату до Москви для ведення переговорів з приводу кордонів України після оголошення самостійности України на II катеринославському з'їзді рад. України.

    • ) 8 липні місяці 1918. р. відбулась в Москві конференція большевицьких

optанізацій на Україні, названа ІПершим 3'їздом Комуністичної партії (больш.) України. Українська справа була центральною на цьому з'їзді і була вирішена цілком в дусі „катеринославців. Ось резолюція з'їзду в українській справі : „Виходячи з того, що 1. Україна нерозривно звязана з Росією ; 2. що економична єдність України і Росії в останнє десятиліття утворила непорушний базіс для єдности боротьби пролетаріяту Росії й України ; 3. що відокрем- лення України від Росії, як в силу цього, так і в силу всього міжнароднього становища, носить характер тимчасової окупації; 4. що ідея самостійности України ... остаточно діскредитована в як найширших трудових масах України ; 5. що повстання розвивається під гаслом відродження револю- ційного обєднання України з Росією, — Перший з'їзд Комуністичної Партії України гадає, що задачею нашої партії являється... боротися за революційне обєднання України з Росією на підставі